Як густота стояння рослин кукурудзи впливає на її продуктивність

У технології вирощування кукурудзи важливе значення має оптимальна густота стояння рослин. Вона показує істотний вплив на темпи росту, строки настання основних фаз розвитку та, відповідно, на тривалість вегетаційного періоду гібридів. Як загущені, так і зріджені посіви істотно знижують урожай зерна.

Про це у статті «Закладаємо основи» у журналі The Ukrainian Farmer пише Жанна Молдован, кандидатка сільськогосподарських наук, Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН.

У сприятливі за вологозабезпеченням роки в загущених посівах збільшується лінійний приріст рослин у висоту, натомість у посушливі роки за низької вологості ґрунту спостерігають раннє відмирання нижніх листків, а втрата рослинами 25% листків на всіх стадіях розвитку, окрім періоду «викидання волоті – молочна стиглість», призводить до зменшення врожайності зерна кукурудзи на 10%.

Незалежно від погодних умов, що складаються, в загущених посівах погіршується світловий режим, зменшується загальна площа листкової поверхні та продуктивність фотосинтезу. Рослини в сильно загущених посівах схильні до вилягання.

За загущення посівів послаблюється коренева система, а також зменшується кількість та маса коріння, що також впливає на формування врожаю. Зріджені ж посіви забезпечують високу індивідуальну продуктивність рослин, однак урожайність зерна з гектара зменшується.

Крім того, зріджені посіви сильніше заростають бур’янами й потребують більших матеріальних затрат на догляд за рослинами, а підвищена забур’яненість посівів під час збирання знижує продуктивність збиральної техніки, призводить до втрат врожаю та погіршення його якості. Наукові дослідження свідчать, що максимальний урожай кукурудзи досягається за взаємодії високої індивідуальної продуктивності та оптимальної густоти стояння рослин для кожного гібрида та зони вирощування.

Раніше ми писали, як обрати оптимальний гібрид кукурудзи за різними характеристиками та які оптимальні попередники для кукурудзи залежно від вологозвбезпечення ґрунту.