Що потрібно для успіху в овочівництві

Чи не виникає бажання залишити овочівництво? У мене такі думки теж бувають. Особливо складно їх відганяти, коли погодні умови не сприяють. Бо вирощування овочів — це певною мірою гра з ризиком: може пощастити, а може й ні.

Перші роки повномасштабної війни для українських овочівників були доволі привабливими. Основний регіон виробництва — лівобережна Херсонщина — опинився в окупації, і на ринку утворився дефіцит. Але згодом ситуація змінилася. Виробників стало більше, до овочівництва почали заходити навіть великі зернові господарства. Водночас частина фермерів, навпаки, відмовляється від овочів, бо виростити продукцію складно, а продати її часом ще складніше.

Тому, щоб залишатися в овочівництві та бути прибутковим, треба фундаментально і серйозно до цього підходити. Потрібні власна філософія, стратегія і розуміння того, що саме ти робиш.

Відкритий і закритий ґрунт — різні філософії

Овочі відкритого і закритого ґрунту — це фактично два фундаментально різні підходи до виробництва.

Відкритий ґрунт, на мою думку, сьогодні треба розглядати тільки разом із поливом. Цей рік особливо добре це показує. Для нормального розвитку рослини критично важливі волога і температура. Якщо вологи недостатньо, навіть за нормальних сходів рослина не зможе повноцінно розвиватися.

Теплиця дає більше можливостей контролювати умови вирощування. Тому найбільш дохідними напрямками зараз залишаються ранні овочі першого обороту, зелень, продукція міжсезоння. Зимова зелена цибуля на перо, кріп та інша зелень, перші огірки, тепличний томат — усе це може продаватися за високою ціною.

Водночас тепличне виробництво потребує значно більших інвестицій і професійності. У відкритому ґрунті виростити продукцію в сезон простіше і менш затратно, але тут треба особливо уважно стежити за собівартістю. І завжди залишається ризик перевиробництва.

Гроші треба рахувати ще до посівної

В овочівництві не можна починати сезон із думкою: спочатку щось виростимо, а потім подумаємо, що з цим робити.

Засоби захисту рослин, добрива, насіннєвий матеріал, паливо, полив, техніка, робоча сила — усе це потрібно прораховувати заздалегідь. Не менш важливо правильно оцінити власні фінансові можливості.

Молодці ті, хто може працювати без кредитування, але таких господарств, думаю, одиниці. Для більшості овочівників обігові кошти — власні або кредитні — є необхідною умовою роботи. Тому важливо не просто взяти кредит, а правильно розрахувати, коли він буде потрібен і за рахунок чого його повертати.

Овочівництво — складний і багатофункціональний бізнес. Тут недостатньо просто вміти виростити хороший урожай.

Виростити — це тільки половина справи

Найбільша проблема овочівника після погоди — ринок. Ми живемо в умовах ринкової економіки, де ніхто централізовано не визначає, скільки і яких овочів потрібно виростити.

Кожен виробник сам вирішує, що йому вирощувати, виходячи зі своїх можливостей та власного розуміння попиту. У цьому є і плюс, і мінус. Плюс у тому, що ніхто не заважає тобі займатися тим, чим ти хочеш. Але відповідальність за результат також повністю лежить на тобі.

Саме тому сьогодні ми бачимо насичення ринку. Одні господарства заходять в овочівництво, інші з нього виходять. Це нормальний процес для ринкової економіки. Але для фермера це означає, що потрібно постійно стежити за ринком і бути готовим змінювати свою стратегію.

Успішний овочівник має бути і агрономом, і бізнесменом

На мою думку, одна з ключових умов успіху — хороша агрономічна підтримка. Але сам фермер теж повинен мати базові агрономічні знання. Не можна повністю віддати виробництво на відкуп іншій людині й самому нічого не розуміти в процесах.

Сучасний овочівник фактично має бути одночасно агрономом, продавцем і бізнесменом. Звичайно, частину обов’язків можна розподілити між працівниками. Але власник господарства має розуміти, що відбувається на кожній ділянці: як формується врожай, скільки коштує його виростити, кому і за якою ціною його продати.

І, звичайно, потрібні особисті якості. Витримка, сила волі, впертість, вміння чекати результату і не перегоріти після невдалого сезону.

Ніхто не каже, що в овочівництві буде легко. Погодні ризики нікуди не зникнуть, ринок залишатиметься непередбачуваним, а конкуренція — високою. Але якщо все це витримати, постійно вчитися, рахувати гроші, контролювати собівартість і не втрачати віру у свою справу, овочівництво може бути прибутковим.

Головне — не сприймати його як випадкову гру, де треба просто вгадати з культурою та погодою. Успішний овочівник має сам створювати свою стратегію і брати на себе відповідальність за її результат.