Вакцинація птиці проти мікоплазмозу не забезпечує повної елімінації збудника

Особливість мікоплазмозу у птиці ‒ латентний перебіг хвороби та складність раннього діагностування, пише журнал «Наше птахівництво».

Інфекція може тривалий час циркулювати у стаді субклінічно, активізуючись під впливом стрес-чинників: порушення мікроклімату, транспортування, висока щільність посадки, супутні інфекції. Це значно ускладнює своєчасне виявлення й контроль мікоплазмозу. Збудник передається і горизонтально (аерогенним шляхом, через контакт), і вертикально (трансоваріально), що забезпечує збереження інфекції у племінному поголів’ї та її поширення у виробничі стада.

Вакцинацію проти мікоплазмозу використовують як елемент контролю, проте вона не забезпечує повної елімінації збудника. Її ефективність залежить від штаму вакцини, епізоотичної ситуації та рівня біобезпеки господарства.