ЄС оновлює правила імпорту продукції тваринного походження

Євросоюз продовжує вдосконалювати систему ветеринарного контролю імпортної продукції тваринного походження. 12 серпня набуває чинності Делегований регламент (ЄС) № 2026/1052 від 12 травня 2026 року, яким внесено зміни до Делегованого регламенту (ЄС) № 2020/692 щодо ввезення до ЄС тварин, зародкового матеріалу та продукції тваринного походження з третіх країн.

Про це повідомили у Держпродспоживслужбі.

Своєю чергою українські експортери мають переглянути окремі виробничі процеси, системи простежуваності та підходи до підготовки документів для експорту до ЄС.

Одна з найважливіших новацій Делегованого регламенту (ЄС) № 2026/1052 ‒ запровадження додаткових спеціальних умов для імпорту окремих товарів.

Відтепер включення країни до переліку держав, із яких дозволено експорт до ЄС, не означає автоматичного допуску всієї продукції. Для окремих товарів Єврокомісія може вимагати додаткових досліджень чи документів або сертифікатів щодо походження продукції, вакцинації тварин або інших підтверджень відповідності.

Додаткові умови можуть встановлюватись не лише через відсутність або наявність конкретної хвороби, а й із урахуванням ширшого комплексу чинникв: ветеринарно-санітарний статус країни, ефективність системи контролю, нагляду, реагування на спалахи та інші епідеміологічні особливості.

Також додано положення, відповідно до якого ветеринарні правила більше не застосовуються до ввезення та подальшого переміщення в ЄС желатину, колагену та високоочищених продуктів тваринного походження, перелічених у секції XVI додатка III до Регламенту № 853/2004 зі збереженням інших вимог імпортного контролю ЄС (гігієна, безпечність, маркування, перевірка на забруднювачі тощо).

Посилюються вимоги до простежуваності й ідентифікації тварин

Регламент оновлює правила ідентифікації копитних тварин, коней, страусових, декоративних і домашніх птахів.

Для більшості видів тварин ідентифікація має здійснюватися з використанням електронних транспондерів або бирок відповідно до міжнародних стандартів ISO. Якщо електронний ідентифікатор не відповідає міжнародним стандартам, імпортер має забезпечити можливість його зчитування.

Для копитних тварин до відправлення з господарства відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни до ISO 3166 та унікальний номер тварини):

• для усіх, крім коней, має використовуватися вушна чи електронна бирка, де візуальний код і електронний код збігатимуться;
• для коней має використовуватись ін’єкційний транспондер, або звичайна вушна бирка, або електронна бирка, або ідентифікаційний документ (який у разі якщо кінь не призначений для забою, має містити опис тварини, індивідуальні ознаки й дані транспондера);
• для копитних, що направляються до ізольованих об’єктів (зоопарки, наукові інституції, реабілітаційні центри), можуть застосовуватись інші правила ідентифікації;
• якщо електронний ідентифікатор не відповідає стандартам ISO 11784 та 11785, імпортер має забезпечити наявність пристрою, котрий може його зчитати. На запит третьої країни Єврокомісія може погодитися на використання іншого коду, від стандарту ISO 3166-1.

Для страусових тварин до відправлення з господарства відповідно до міжнародних стандартів ISO (ідентифікаційний код має містити код країни до ISO 3166 та унікальний номер тварини): має використовуватись шийна бирка або ін’єкційний транспондер (якщо не відповідає стандартам ISO 11784 та 11785, імпортер має забезпечити наявність пристрою, котрий може його зчитати).

Для декоративних і домашніх птахів до відправлення з господарства має використовуватися бирка на лапі чи ін’єкційний транспондер (із унікальним цифровим кодом і кодом країни, де птаха було вперше ідентифіковано). Також наведено перелік винятків: коли птах направляється до ізольованої установи; раніше був ідентифікований за іншим міжнародно визнаним стандартом; немає сумнівів щодо первинної ідентифікації та існує однозначний зв’язок між птахом і ветеринарним сертифікатом.

Ці зміни спрямовані на підвищення рівня простежуваності походження тварин та прозорості міжнародної торгівлі.

Нові вимоги до виробників м’ясної продукції

Для м’ясних продуктів запроваджується жорсткіший контроль походження сировини.

Якщо країна походження сировини не має права експортувати свіже м’ясо до ЄС без спеціальних умов, до такої сировини має застосовуватися визначений Євросоюзом режим оброблення, встановлений для відповідної країни чи зони походження продукції та сировини, достатній для зниження ризику поширення хвороб.

Оновлено правила для молочної продукції

Регламент переглядає вимоги до виробництва молочної продукції залежно від виду молока та способу його оброблення. Якщо продукція виготовляється з суміші молока різних видів тварин, застосовуватимуться найсуворіші вимоги до технологічного оброблення:

• молочні продукти, вироблені і з сирого молока, і з інших молочних продуктів, котрі раніше були виготовлені з сирого молока, допускаються до ЄС за загальними правилами оброблення продуктів тваринного походження;
• розрізняються дві основні категорії молочних продуктів у контексті оброблення: категорія А – від великої рогатої худоби, овець, кіз, буйволів, одногорбих верблюдів; категорія Б – усі інші види (до яких застосовуються суворіші правила);
• встановлюються правила щодо оброблення продуктів із різних видів молока: якщо оброблення відбувається до змішування, то окремо для кожного виду відповідно; якщо після – застосовується найсуворіший режим для будь-якого виду молока тварин, що входить до суміші.

Оновлено правила для яєчної продукції

Також встановлено нові умови для імпорту яєчних продуктів. Вони повинні походити з країн або зон, де діють програми нагляду за високопатогенним грипом птиці, а продукція ‒ пройти визначене ЄС оброблення проти високопатогенного грипу птиці та хвороби Ньюкасла.

Нові правила для виробників композитних продуктів

Одні з наймасштабніших змін стосуються композитних продуктів, котрі містять інгредієнти тваринного походження.

Під час оцінки до молочних інгредієнтів враховуватиметься не лише країна виробництва кінцевого продукту, а й:

• країна походження молочних інгредієнтів;
• країна походження яєчних інгредієнтів;
• місце їх технологічної обробки;
• ветеринарний статус усіх країн, які брали участь у виробничому ланцюгу.

Чим вищий ветеринарний ризик країни походження інгредієнтів, тим суворіші вимоги до їх оброблення.

Також встановлено вимоги до яєчних інгредієнтів ‒ аналогічні тим, що застосовуються до продуктів, виготовлених із яєць.

Для окремих стабільних при кімнатній температурі композитних продуктів передбачено спрощення: замість ветеринарного сертифіката може використовуватися приватна декларація оператора ринку (private attestation), якщо виконані встановлені вимоги.

У зв’язку з набранням чинності новими вимогами операторам ринку, які експортують продукцію до Євросоюзу, рекомендується вже зараз:

• проаналізувати, чи поширюються нові вимоги на продукцію підприємства;
• перевірити відповідність системи простежуваності походження сировини та інгредієнтів;
• оцінити відповідність систем ідентифікації тварин міжнародним стандартам;
• переглянути технологічні процеси виробництва м’ясної, молочної, яєчної й композитної продукції;
• за потреби оновити внутрішні процедури контролю й документацію;
• завчасно узгодити порядок оформлення ветеринарних сертифікатів і супровідних документів із територіальним органом Держпродспоживслужби.