Пауза морської логістики на 1–2 місяці не виглядає критичною

Торгівля у напрямку портів Великої Одеси фактично зупинилася через зростання безпекових ризиків в акваторії Чорного моря. Станом на 21 липня, згідно з портовими даними, ще фіксувалися поодинокі виходи суден з агропродукцією з портів Великої Одеси. Ймовірно, оператори завершували відвантаження за раніше укладеними контрактами та зафрахтованими суднами, логістика за якими була організована до різкого погіршення безпекової ситуації.

На погіршення ситуації вже реагують логістичні оператори. Так, Maersk призупинив контейнерний сервіс у Чорноморську та перенаправляє вантажі до Констанци. Зернові термінали також припиняють приймання товару. Тож експорт рослинної олії, найімовірніше, не відновиться до припинення атак на порти.

Переорієнтацію експортних потоків підтверджують і дані внутрішньої логістики. Кількість вагонів з агропродукцією, що рухаються в напрямку портів Великої Одеси, знижується. А з 24 липня АТ «Укрзалізниця» запровадила конвенційні обмеження на перевезення вантажів до деяких станцій регіональної філії «Одеська залізниця».

Ввечері 24 червня Міністерство закордонних справ України закликало компанії-судновласники з міркувань безпеки тимчасово призупинити сполучення з російськими портами у Чорному морі до стабілізації обстановки. «За наявних обставин, зокрема після російської заяви про небезпеку, неможливо гарантувати захист суден та їхніх екіпажів», – зазначили у зовнішньополітичному відомстві.

Проте поки Україна офіційно не оголосила про загрозу або обмеження судноплавства, трейдингові компанії перебували в операційно та юридично невизначеній ситуації.  Адже фізичне виконання контрактів, насамперед укладених на умовах CIF, ускладнювалось або унеможливлювалось через відмову судновласників заходити до українських портів. Наразі ж сторони матимуть чіткіші формальні підстави для перегляду строків і умов поставок, а залежно від положень конкретних контрактів — для застосування форс-мажорних застережень.

Відновлення судноплавства та експорту через порти Великої Одеси не очікується доти, доки не припиняться удари по суднах. Виробники можуть тимчасово відкласти продажі зерна, очікуючи на стабілізацію ситуації, однак повноцінне відновлення роботи портів, імовірно, потребуватиме політичного або військового рішення.

Україна звернулася із запитом про проведення 27 липня термінового засідання Ради Безпеки ООН у відповідь на атаки Росії на цивільне судноплавство в Чорному морі. Водночас очікування ринку від цього засідання залишаються низькими.

Якщо пауза в роботі портів триватиме один-два місяці, ризик системної кризи для українського агросектору, на нашу думку, залишатиметься низьким. Частину експорту можна буде перенаправити альтернативними маршрутами, а після стабілізації ситуації — поступово відновити основні потоки через чорноморські порти.

Якщо проблеми з чорноморською логістикою та блокування експорту через порти Великої Одеси затягнуться, тиск на аграрний сектор значно посилиться. У такому разі українським аграріям може знадобитися державна підтримка у вигляді кредитних і податкових канікул, зокрема відтермінування платежів за банківськими позиками.

Окремим ризиком стане фінансування осінньої посівної кампанії. Проблема буде особливо гострою, якщо виробники продовжать утримувати зерно, не бажаючи продавати його за низькими цінами, і через це зіткнуться з дефіцитом обігових коштів.

На ринку також обговорюють можливий дефіцит потужностей для зберігання зерна. За оцінками УкрАгроКонсалт, на старті сезону 2026/27 початкові запаси зерна становитимуть близько 10 млн т, урожай зернових — 62–64 млн т, а олійних — 22–23 млн т.

Попри це, поточних елеваторних потужностей обсягом 60–65 млн т має бути достатньо з огляду на внутрішнє споживання зерна, яке оцінюється приблизно у 16 млн т. До того ж урожай соняшнику піде на перероблення всередині країни, як і частина ріпаку та сої. Проте без експорту обсяги переробки знизяться.

Крім того, експорт продовжуватиметься за будь-яких умов залізницею, автотранспортом та через порти Дунайського регіону — максимальні місячні обсяги оцінюються в 3-3,5 млн т.

Ліквідність у напрямку дунайських портів та західних прикордонних переходів вже зростає. Однак виробники не поспішають фіксувати продажі, оскільки закупівельні ціни на зернові активно коригуються. За 15–22 липня ціни на пшеницю та ячмінь нового врожаю на умовах EXW знизилися на 700–1 300 грн/т, або на 8–15%. Єдиною культурою, якою більш-менш активно торгували станом на 23 липня в Україні, залишався ріпак, проте і там активність мала тенденцію до зниження.

Реакція світового ринку на загрозу судноплавства в Чорному морі не забарилася: ф’ючерсний і фізичний ринки зернових відреагували зростанням. На нашу думку, найбільше від поточної ситуації виграють сусіди України в Чорноморському регіоні — Болгарія та Румунія, а також інші експортери з ЄС.

За нашими лайнапами, протягом перших 20 днів липня Румунія експортувала 2,6 млн т агропродукції. Це відповідає обсягу відвантажень за весь липень минулого року. Водночас цьогоріч у Румунії не так багато високобілкової пшениці, тому про повноцінне заміщення потоків з України та рф поки не йдеться.

У разі значного скорочення експорту української пшениці через відсутність суднозаходів, а також зниження експортних можливостей рф через закриття Азовського моря, світовий ринок наприкінці липня та в серпні–вересні, за нашими оцінками, може недоотримати сукупно 6–8 млн т пшениці.

Протягом цих місяців в останні чотири роки Україна та рф забезпечували до половини обсягів світової торгівлі пшеницею. Цьогоріч основні країни-імпортери мають кращий урожай та достатні запаси, тому найближчі місяці не повинні стати критичними. Проте якщо логістичні проблеми затягнуться, варто очікувати подальшого зростання цін.