Олександр Середюк: чому органічне садівництво – це єдиний правильний шлях, і які технології вже працюють сьогодні
Перехід до свідомого вибору продуктів, вирощених без синтетичних пестицидів і хімічних добрив, щороку набуває більшого масштабу. Агросектор адаптується під принципи зеленої економіки, які поступово стають галузевим стандартом.
У країнах Європи органічним способом уже обробляється майже 11% усіх сільськогосподарських угідь, і ця частка зростає. Україна, навіть попри повномасштабну війну, залишається частиною цього глобального руху. Будучи одним із найактивніших виробників органічної сировини в регіоні, вона зберігає статус серед п’яти найбільших органічних експортерів до ЄС. Якщо ж подивитися на світових лідерів, як США, попит на екологічно вирощену продукцію там стабільно збільшується вже понад десятиліття.
Експертні знання з цієї теми має Олександр Середюк, агроном і заступник директора приватного сільськогосподарського підприємства “ДАКІ” на Чернівеччині. Із 2018 року він застосовує унікальний авторський метод нічного зрошення плодових насаджень з одночасним підживленням.
“Для мене органічне садівництво – це відповідальність перед людьми, природою та майбутніми поколіннями. Ми вирощуємо фрукти, які їдять діти. Тому важливо, щоб продукція була безпечною”, – каже Олександр, пояснюючи, чому у своїй роботі він вирішив іти шляхом технологічної адаптації, а не хімічного інтенсифікування.
Далі фахівець розповідає про те, як він прийшов до цього підходу та чому вважає його важливим кроком до більш екологічного господарювання.
Від проблеми – до рішення
За словами Олександра, переглядати традиційні методи роботи виробників зараз змушує зміна клімату, дефіцит водних ресурсів і зростання температур. Плодові сади по всьому світу стикаються з тепловим стресом, посухою та погодною нестабільністю, які безпосередньо впливають на виробництво і якість продукції. Відповідно, ресурсозберігаючі технології, що одночасно підтримують врожайність і знижують залежність від хімічних засобів захисту, виходять на перший план. На думку агронома, сучасне садівництво повинно поєднувати екологічні принципи з науково обґрунтованими технологіями, інакше галузь просто не встигне за темпами природних змін.
Так, поштовхом рухатися в цьому напрямку для Олександра стали реальні виклики, із якими мають справу українські плодівники. Спостерігаючи, як щороку дефіцит вологи, спека або навпаки сильні морози призводять до втрати частини врожаю, він вирішив шукати методи, які б діяли на рівні самої рослини.
“Я зрозумів, що необхідно створювати технологічні рішення, які допоможуть рослинам краще адаптуватися до кліматичних змін, адже простої реакції на наслідки певних проблем уже недостатньо в нашій сфері”, – зауважує він.
Маючи справу з усталеними виробничими процесами та загальноприйнятими моделями господарювання, фахівець зіштовхнувся з робочими труднощами, коли почав впроваджувати нові підходи. “Моя технологія вимагала повного перегляду звичних графіків поливу, системи живлення рослин та організації роботи персоналу”, – згадує спеціаліст. Займаючи посаду заступника директора ПСП “ДАКІ”, окрім розробки технологічного рішення, він відповідав і за його практичне застосування. “Спочатку новий підхід викликав певний скептицизм, однак отримані результати підтвердили його ефективність і покращили економічну результативність нашого господарства”, – розповідає Олександр.
Метод, який працює
Говорячи про конкретні елементи свого методу, Олександр Середюк робить акцент на позакореневому підживленні – внесенні кальцію, калію та амінокислот безпосередньо через листя дерев у періоди теплового стресу. Це поєднання, разом із нічним зрошенням, і стало ключовою відмінністю підходу від загальноприйнятих практик у регіоні. Він стверджує: “Впровадивши запропоновану модель, ми змогли економніше використовувати воду завдяки меншому випаровуванню вночі, покращити фізіологічний стан дерев, зменшити сонячні опіки плодів і підвищити їхню якість. Крім того, здоровіший стан рослин давав можливість більш раціонально використовувати окремі засоби захисту”.
Практична цінність технології проявилася у конкретних показниках: врожайність зросла на 12-20%, товарний вигляд плодів покращився на 15-20%, витрати води скоротилися на 30%, а використання пестицидів зменшилось на 10-15%. Додатково, загальний дохід підприємства зріс на 18%.
Стабільніше виробництво якісної плодової продукції підтримує зайнятість у регіоні та зміцнює продовольчу безпеку. Найбільше ж такі розробки впливають на суспільство – скорочення використання пестицидів і хімічних добрив безпосередньо позначається на тому, що споживачі отримують чистішу продукцію.
Погляд у майбутнє і досвід без кордонів
Олександр Середюк також ділиться своїм баченням того, як органічні та екологічні практики будуть трансформувати садівництво протягом наступних років.
“Я переконаний, що найближчим часом головним напрямом розвитку садівництва стане адаптація до кліматичних змін. Виробники вже зараз шукають нові підходи до вирощування плодових культур”, – каже він. За його словами, саме ті технології, які з’являться у відповідь на ці запити галузі, визначатимуть конкурентоспроможність господарств на глобальному рівні, незалежно від країни чи регіону.
Із 2022 року фахівець проживає у США, проте своєї професії не залишив. Він продовжує дистанційно консультувати українське господарство з питань вирощування плодових культур, систем живлення рослин та адаптації садів до високих температур. “Це дозволяє мені підтримувати професійну практику та продовжувати вдосконалювати підходи до вирощування плодових культур”, – говорить Олександр.
Паралельно агроном вивчає сучасні американські технології садівництва: “Я переконаний, що поєднання мого практичного досвіду із сучасними технологіями США дозволить розробляти нові ідеї для адаптації садів до теплових зрушень”. Свій досвід він планує застосувати через професійне консультування, співпрацю з фермерськими господарствами та участь у проєктах із ефективного використання водних ресурсів і підвищення стійкості насаджень до нових агрокліматичних реалій.
Попри географічну відстань між країнами, сучасні виклики в садівництві є подібними по обидва боки океану. Глобальний ринок потребує фахівців, які мають реальний досвід впровадження напрацювань для покращення ситуації щодо підтримки органічних культур.
Зараз Олександр також працює над проєктом, що об’єднує вирощування фруктових садів, контрольоване зберігання, сортування та транспортну логістику в рамках єдиної операційної структури. За прогнозами, господарство зможе залучити до 10 постійних працівників і виробляти від 360 до 500 метричних тонн фруктів щороку.
Хоч створювати та купувати органічне стає популярнішим, справжній зсув у галузі відбувається тоді, коли за цим стоять перевірені методи й конкретні результати, у чому переконаний Олександр Середюк. Фокусуючись на розвитку таких підходів, він рухається саме в цьому напрямку.