Утримання свиней в ангарах на глибокій підстилці: доступно й екологічно
Із початком повномасштабного вторгнення наша ферма зіткнулася з проблемою розміщення великої кількості поросят. Адже в 2021 році збудували маточник на 200 свиноматок з метою продажу поросят, і якраз на початку 2022 року почалися опороси. А покупці через непевність ситуації скасовували замовлення.
Питання з розміщенням поросят треба було вирішити терміново. Грошей на нове будівництво ми не мали. Крім того, ферма ‒ на Харківщині, неподалік від тодішньої лінії фронту, а людей ставало менше й менше… Тому потрібно було рішення, що передбачає мобільність самої споруди й мінімальну трудоємність. І ми зробили вибір на користь ангару для холодного утримання свиней на глибокій підстилці. Що ж нас спонукало до такого рішення?
Ангар ‒ це тимчасова споруда, отже, не потребує проєктної документації. Вартість будівництва: ангар ‒ близько 6,5 тис. грн/голова, за класичною технологією ‒ близько 11-15 тис. грн/голова.
Терміни будівництва теж були на користь ангару: 3-4 місяці проти року за зведення капітальних споруд.
Енергонезалежність також відіграла свою роль. Ангар провітрюється природним способом і має природне освітлення, тому потребує менше електроенергії.
На виході від утримання свиней в ангарі ферма отримує тверде добриво (компост), із яким легше працювати, вигідно перевозити на відстань до 10-15 км. За традиційної ж технології рідкі добрива збирають у лагунах. Надалі це створює певні складнощі за транспортування на поля й зберігання.
Плюс ‒ дуже актуальне нині питання добробуту тварин. Європейська концепція «П’яти свобод тварин» реалізується в ангарі значно активніше, ніж у класичному закритому комплексі. В ангарі свині утримуються великими групами на просторих майданчиках, що дозволяє їм рухатися, проявляти соціальну ієрархію та реалізувати інстинкти риття у глибокій солом’яній підстилці. До слова, остання, на відміну від щілинної підлоги, мінімізує травматизм.
Для годівлі використовується бункерна годівниця на 24 кормомісця з неіржавної сталі зі зволоженням у поєднанні з лінією роздавання комбікорму спірального типу. Це якраз і зменшує трудоємність на фермі.
Напування здійснюється за допомогою групової термос-напувалки, котра має захисний клапан і сталу комфортну температуру протягом року. Такі напувалки можна поєднувати з тентами для підігріву. Хоча цієї зими, коли були люті морози, у термос-напувалці нічого не замерзло.
Кормовий стіл ‒ бетонна конструкція на висоті до 1 м відносно зони відпочинку. З боків він має підйоми для очищення копит від бруду. Облаштована огорожа для сортування й лікування свиней.
Завдяки природним інстинктам і правильно розподіленому руху повітря приміщенням свині розділяють зону для відпочинку (лігво), що ближче до кормостолу, й дефекації ‒ частіше в задній частині ангару, біля воріт.
Приміщення провітрюється з чотирьох боків: через бокові клапани; торцеві ворота; дефлектори у найвищих точках. Також за екстремальної спеки додаються вентилятори для змішування повітря. Треба зазначити, що за такої вентиляції запаху аміаку майже не відчувається. Постійний рух повітря виводить гази, що утворюються в нижніх шарах соломи.
Купол ангару ‒ на стійках 1,5 м, що забезпечує 15 м3 повітря на голову за утримання 250 свиней на площі близько 390 м2. Розраховується як 1,25 м2 на голову по підлозі (йдеться лише про місце відпочинку). Така велика площа знижує рівень агресії й канібалізму у тварин.
Завдяки арочній формі ангару повітря плавно обтікає внутрішній простір без вирів у кутах, тобто немає мертвих зон.
Відпрацьована підстилка зберігається в кагатах. За 2-3 місяці вона перетворюється на якісне органічне добриво. Азот у ньому представлений у амонійній формі і здатен триматися до двох-трьох років. Для порівняння: гній із лагуни працює приблизно 1 сезон.
Солома діє як природний ізолятор. Свиня сама регулює мікроклімат: узимку заривається в підстилку, де за рахунок ферментації підтримується температура +15-20 °С, а влітку вентиляція ангару запобігає тепловому стресу.
Використання ангару ‒ це ще і про екологічність: у такому разі знижуються викиди аміаку й метану. У класичних гноївках (лагунах) анаеробні процеси супроводжуються активним виділенням газів. Тоді як солома виступає абсорбентом і фільтром: азот зв’язується вуглецем соломи, що значно зменшує випаровування аміаку.
Також ангарні технології ‒ приклад циркулярної економіки, взірець замкненого циклу. На полі вирощуються зернові та солома; зерно йде на корми, а солома ‒ на підстилку; з підстилки утворюється органічне добриво (120 тонн на рік з одного ангара за умови проходження трьох циклів), яке повертається в ґрунт.
Відомо, що ЄС активно стимулює скорочення споживання викопного палива й електроенергії. В ангарах же ‒ природні й освітлення (майже прозорий тент), і вентиляція.
Покрівля ангару ‒ багатошаровий поліпропилен зі скловолокна. Вона влаштована так, щоб випаровування виходили назовні, але волога з вулиці не потрапляла всередину. Матеріал надміцний на розрив, стійкий до ультрафіолету; білий тент пропускає до 74% світла, а кольоровий ‒ до 52%. Важливий нюанс із нашої практики: під кольоровими (синіми) ділянками тенту свині частіше влаштовують свої лігва взимку, бо там тепліше.
Вуглецевий слід свинини, отриманої від тварин із ангару, значно менший, ніж за промислового утримання, через відсутність потреби у примусовій вентиляції, обігріві підлоги та перекачуванні рідкого гною.
Яких же цільових показників ми прагнемо досягти за використання ангару?
‒ Фінішна вага відгодівлі ‒ до 130 кг.
‒ 3 цикли відгодівлі протягом року, кожен ‒ у межах 115 днів.
‒ Середньодобовий приріст у циклі ‒ 950 г.
‒ Конверсія корму ‒ 2,7 кг (за максимального використання власної кормової бази).
‒ Витрати соломи ‒ у середньому 0,5 кг на голову на добу.