Під час біотичного стресу рослини потребують більшої кількості поживних речовин

Рівень поглинання та ефективність засвоєння рослинами поживних речовин є ключовими факторами, що визначають їхній ріст, розвиток, продуктивність і здатність протистояти несприятливим умовам довкілля. Науковці наголошують: саме забезпечення рослин елементами живлення значною мірою впливає на їхню стійкість до біотичних та абіотичних стресів, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Біотичний стрес можуть викликати гриби, бактерії, віруси, шкідливі комахи та їхні личинки. До абіотичних чинників належать ґрунтова й повітряна посуха, засоленість, підвищена кислотність ґрунту, критично високі або низькі температури та інші несприятливі умови.

Фахівці зазначають, що будь-який із цих стресів пригнічує надходження поживних елементів із ґрунту та навколишнього середовища, ускладнює їх переміщення рослиною та участь у метаболічних процесах. У результаті навіть якісне насіння, добрива чи сучасні технології можуть не забезпечити очікуваного результату, якщо культура перебуває під впливом стресових чинників.

Основою мінерального живлення рослин є ґрунт. Саме через застосування добрив і проведення меліоративних заходів аграрії намагаються впливати на його фізичні, хімічні та біологічні властивості, покращуючи умови для розвитку культур.

Водночас дослідники нагадують, що в класичному трикутнику Прянишникова центральне місце займає саме рослина зі своїми біологічними особливостями, потребами до умов вирощування та механізмами адаптації до стресів.

Наукові дослідження доводять, що під час біотичного стресу рослини потребують більшої кількості поживних речовин для ефективного керування захисними реакціями. Зокрема, зерновим культурам значно легше протистояти грибному патогену Blumeria graminis за достатнього забезпечення калієм, сіркою та марганцем. Натомість надлишок азоту та цинку може послаблювати захисні механізми рослин.

Особливу увагу вчені звертають на форми азотного живлення. Так, амонійна форма азоту (NH₄⁺) сприяє підвищенню стійкості озимої пшениці до кореневих гнилей. Водночас нітратна форма азоту (NO₃⁻), навпаки, може знижувати її стійкість до цих захворювань.

Експерти наголошують, що ефективне управління живленням культур із урахуванням конкретних стресових факторів є одним із важливих інструментів підвищення врожайності та збереження стабільності агровиробництва в умовах сучасних кліматичних і фітосанітарних викликів.

Нагадаємо, умови першої декади червня для вегетації сільгоспкультур були задовільними.