Які шкідники сої найнебезпечніші у період вегетації

Тютюновий трипс на посівах сої активний у травні-липні, особливо за посухи. Личинки висмоктують сік із листків, спричиняючи сріблясті смужки, що згодом охоплюють усю листкову пластинку, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Пошкодження знижують фотосинтез і затримують розвиток рослин. ЕПШ: 10-15 імаго/рослину.

Лучні клопи та люцерновий клоп пошкоджують рослини з червня по серпень. Висмоктують соки з молодих органів, що призводить до деформації та пригнічення росту. Є переносниками хвороб. ЕПШ: 40-50 особин/рослину.

Клопи-щитники живляться соками листків, бобів і зерна. У місцях уколів утворюються світлі плями, рослини можуть в’янути. Також переносять бак теріальні інфекції. ЕПШ: 2 імаго/рослину.

Совки та їхні личинки характеризуються значною шкідливістю на посівах сої. До найпоширеніших в Україні належать люцернова, бавовникова, лучна, ісландська та совка-гамма. Характер ушкоджень, які вони спричиняють, залежить від видового складу фітофагів. Так, гусінь ісландської совки пошкоджує молоді рослини біля основи, обгризаючи сім’ядолі та верхівкові частини. Натомість люцернова совка переважно скелетує листки, лишаючи тільки жилки.

Загальною ознакою ураження сої совками є наявність вигризань у листковій пластинці, бутонах і зав’язі, що може призводити до істотних втрат урожаю – інколи до 50% за короткий період. Найбільшої шкоди посівам завдають саме гусениці совок.

У більшості регіонів України протягом вегетаційного сезону розвиваються два покоління цього шкідника: перше з’являється на початку червня, друге – наприкінці липня – у серпні. Сприятливими умовами для розвитку личинок є підвищена вологість повітря (80-100%) і температурний режим +22…+28 °С.

Раніше ми писали, які найнебезпечніші шкідники сої на початкових етапах її розвитку.