Які найнебезпечніші шкідники сої на початкових етапах її розвитку

Небезпечним ранньовесняним шкідником сої, який пошкоджує рослини на початкових етапах розвитку, є паросткова муха. Основної шкоди завдають личинки, що живляться насінням, яке проростає, і молодими сходами, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Після відкладання яєць у ґрунт личинки проникають у насіння або щойно пророслі рослини, пошкоджуючи зародок і сім’ядолі. Вони виїдають внутрішні тканини, що призводить до загнивання насіння або загибелі паростків ще до появи сходів. У разі ураження вже пророслих рослин спостерігається їх пригнічення, деформація або повне відмирання.

Найбільшої шкоди паросткова муха завдає за прохолодної та вологої весни, коли проростання насіння уповільнюється, що створює сприятливі умови для розвитку личинок. За таких умов можливе значне зрідження посівів і пересівання культури. Ознаками пошкодження є: зріджені або нерівномірні сходи, загнивання насіння в ґрунті, пошкоджені або відсутні сім’ядолі, наявність личинок у насінні або біля основи паростків.

Ковалики, личинки яких відомі як дротяники, є поширеними ґрунтовими шкідниками сої, що суттєво впливають на формування густоти посівів. Найбільшої шкоди завдають саме личинки, які мають тривалий цикл розвитку в ґрунті.

Дротяники пошкоджують висіяне насіння, проростки та кореневу систему молодих рослин, прогризаючи насіння, знищуючи зародок або вгризаючись у підземні частини сходів, що призводить до їх відмирання. Уражені рослини відстають у рості, в’януть або гинуть, що спричиняє зрідження посівів і нерівномірність розвитку культури.

Особливо небезпечними є поля після багаторічних трав, засмічені ділянки або ґрунти з підвищеною вологістю, де створюються сприятливі умови для накопичення популяції дротяників.

Через багаторічний розвиток личинок шкідливість може проявлятися кілька сезонів. Ознаки пошкодження: зменшення густоти сходів, наявність пошкодженого або знищеного насіння у ґрунті, в’янення та відмирання молодих рослин, характерні ходи або отвори в підземних частинах рослин.

Бульбочкові довгоносики об’їдають листки (сходи – цвітіння), личинки пошкоджують корені й азотфіксувальні бульбочки. Це призводить до зниження врожайності та азотфіксації. ЕПШ: 8-15 екз./м² (ранні фази), 50-60 жуків/м² – до цвітіння.

Нагадаємо, з потеплінням активізуються шкідники: як своєчасно захистити посіви.