Як забезпечити фосфорне живлення рослин вчасно

За час вегетації в рослин виділяють два періоди, які різняться характером поглинання елементів живлення: критичний, коли у рослини надходить невелика кількість елементів живлення, але їх брак погіршує ріст і розвиток рослин; і максимального засвоєння, коли рослини поглинають найбільшу їх кількість.

Про це у статті в журналі The Ukrainian Farmer пише Григорій Господаренко, доктор сільськогосподарських наук, професор Уманського національного університету.

Для багатьох рослин критичним є період появи сходів насамперед щодо фосфору. У цей період у рослин інтенсивно відбуваються синтетичні процеси, але коренева система розвинена ще слабко. І навіть якщо в наступні фази розвитку фосфорне живлення буде достатнім, це не виправить ситуацію – врожай буде нижчим. Тому системою удобрення культури має бути передбачено посилене живлення рослин фосфором, як порівняти з азотом і калієм на початку вегетації.

Обираючи строки і способи внесення добрив, за мету ставлять вирішення таких завдань:

• створення умов максимальної доступності для рослин елементів живлення з добрив;
• забезпечення їх елементами живлення впродовж усієї вегетації й особливо в періоди найбільшої потреби в елементах живлення;
• зведення до мінімуму втрати поживних речовин від вимивання, ерозії та звітрювання;
• зменшення переходу елементів у ґрунті в недоступні для рослин форми.

Крім того, потрібно враховувати особливості розвитку кореневої системи рослин по шарах ґрунту та їх зволоження упродовж вегетації. Добрива мають бути в зоні функціонування коренів рослин і водночас не переходити в недоступні форми.

На початку росту рослина живиться фосфором із насінини, якого достатньо для формування кореневої системи завдовжки всього 18 см у буряку цукрового, 25 – у ячменю, 30 – у пшениці та 50 см – у кукурудзи. У молодих рослин вона слабко засвоює фосфор із важкорозчинних сполук ґрунту, тому на початку вегетації потрібно мати резерв добре розчинних сполук цього елемента.

Якщо врахувати масу орного шару ґрунту (3 тис. т/га) і взяти його вологість за 25% (хоча ці запаси й не всі доступні для рослин), то за концентрації 0,05 мг Р2 О5 /л ґрунтового розчину загальна його кількість становитиме всього 400 г/га.

У статистичних умовах міграція іонів Н2 РО4– майже відсутня, а переміщення фосфору від гранули добрива становить не більш як 1 см. Тому за значних відстаней між гранулами в ґрунті виникає ймовірність позиційної недоступності фосфору рослинам.

Збільшення розміру гранул і вмісту фосфору в добриві може також негативно впливати на його ефективність. Тому поняття доступності фосфору добрив на початку вегетації рослин потрібно більше розглядати в просторовому, а не в хімічному аспекті.

Раніше ми писали, як визначити дефіцит фосфору в рослин та як різні елементи живлення впливають на формування продуктивності соняшнику.