Весняний захист саду цьогоріч має свої особливості

Зима 2025 – 2026 років поставила перед садівниками нові виклики: після холодної зими сади входять у вегетацію з різним рівнем пошкоджень. Саме тому цьогорічний захист потребує не лише стандартних підходів, а й уважного аналізу стану насаджень, гнучких рішень і своєчасної реакції на ризики.

Стан саду після зими

Глобальне потепління, про яке багато говорять останніми роками, дійсно відчутне: це підтверджують теплі зими попередніх років і спекотне літо, особливо у 2024 р. Водночас цьогорічна зима нагадала, якою вона була ще відносно недавно. Подібні зими зі снігом і морозами ми спостерігали понад 10 років тому — у 2011–2012 рр., коли в лютому 2012 р. в центральних регіонах України температура повітря опускалася до -30 °С. Хоча минула зима не була настільки катастрофічною для плодових дерев, як згадана, вона стала серйозним випробуванням для садів. Водночас, окрім негативних наслідків, вона мала й певний позитивний ефект. Якщо морозостійкість сортів можна перевірити за допомогою спеціального обладнання та методик у наукових установах, то найкращим показником зимостійкості є природні умови: морози, відлиги, крижаний дощ, намерзання та сухий холодний вітер, що висушує деревину. У січні спостерігалася перша хвиля знижених температур, яка тривала близько 10–12 днів: удень температура не піднімалася вище -10 °С, а вночі опускалася нижче -20 °С, зокрема в центральних і північних регіонах. Це не є критичним, хоча період був тривалим, адже плодові культури в цей час перебували у стані глибокого (органічного) спокою. Водночас повторні морози нижче -20 °С у лютому, особливо після короткочасного потепління, були критичними, зокрема для кісточкових культур. Це пов’язано з тим, що період органічного спокою у кісточкових культур коротший, ніж у яблуні, а в культурних сортів мигдалю — ще коротший, ніж у інших кісточкових.

Вирішальне значення для поширення того чи іншого сорту на північ має його зимостійкість і адаптивність до ґрунтово-кліматичних умов регіону. Саме минула зима дає можливість це оцінити й визначитися щодо придатності сортів для промислового або лише присадибного використання в конкретній ґрунтово-кліматичній зоні. Однак, окрім генетичних особливостей сорту, важливу роль відіграє і технологія вирощування. Адже зимостійкість значною мірою залежить від підготовки плодових дерев до зими, зокрема від запасів вуглеводів — крохмалю, цукрів та інших сполук — у коренях, деревині й бруньках. Саме ці речовини, як енергетичний резерв, дозволяють деревам пережити відсутність фотосинтезу взимку та протистояти замерзанню води в клітинах і пошкодженню тканин. Перед входом у стан спокою запаси цих сполук є максимальними й перебувають у відносному балансі. Вони поступово витрачаються під час тимчасових потеплінь упродовж періоду спокою, переходячи з одного стану в інший. Саме тому короткочасні потепління можуть бути критичними, адже призводять до витрачання резервів, які необхідні також як джерело енергії для весняного старту, формування повноцінних квіток і забезпечення запилення та запліднення.  Поряд із елементами живлення, накопиченими в резервах, запаси вуглеводів у плодових дерев на початку відновлення вегетації визначають рівень майбутнього врожаю. Адже поки ґрунт не прогріється достатньо і не відновиться активний фотосинтез, дерева використовують саме ці внутрішні резерви.

Моніторинг саду

Навесні, з настанням стабільних температур вище 5 °С у денні години, з’являється можливість оцінити стан плодових дерев щодо пошкоджень, спричинених несприятливими погодними умовами в зимовий період. Також важливим елементом моніторингу є визначення запасу інфекції та зимуючих стадій шкідників.

Слабкими місцями плодового дерева є:

• місце зростання підщепи і сорту. На поверхні ґрунту (або снігу) температура завжди нижча, ніж у повітрі (добре, якщо ця зона була прикрита снігом);
• штамб — основна «транспортна артерія», яка забезпечує переміщення води з поживними речовинами по всьому дереву, формуючи врожайність, наприклад, у яблуні на рівні 60–80 т/га і вище. Найчастіше пошкоджується з південно-західного боку через нагрівання сонцем удень і різке охолодження вночі в морозні дні. Чим ближче до весни, тим критичнішими стають такі пошкодження (сонце вище, період прогрівання довший, деревина виснажена), фото 1, 2. Також поширеним є підмерзання деревини штамба, особливо у персика і диплоїдної сливи;

• місця розгалуження гілок від центрального провідника. Чим товстіша гілка, тим вищий ризик пошкодження, зокрема внутрішніх провідних тканин і серцевини, фото 3, 4;

• коренева система — якщо ґрунт був укритий снігом, вона, як правило, не зазнавала ушкоджень за умови достатнього зволоження в пізньоосінній (підготовчий) період, що й спостерігалось в осінній період. Крім того промерзлий грунт стримує весняний розвиток плодових дерев і відтерміновує квітування, а також «притримує» розвиток шкідників, які там зимують;

• і, звісно, плодові утворення, особливо у кісточкових культур, де пошкоджуються зародки квіток у плодових бруньках. У зерняткових першими страждають тканини під брунькою, але це зазвичай не є критичним. Натомість у кісточкових ситуація значно складніша, особливо після впливу морозів нижче -20 °С. Огляд таких насаджень показав значне пошкодження квіткових бруньок, зокрема у персика, абрикоса та черешні (фото 5, 6).

Водночас чітко простежується залежність від сорту та місця розташування саду: навіть незначне пониження рельєфу (так зване «блюдце») сприяє накопиченню холодного повітря. У таких умовах рівень пошкодження, наприклад, квіткових бруньок абрикоса може сягати близько 80 %, тоді як на підвищенні цей самий сорт підмерзає не більше ніж на 20 %.

Що це означає для садівника?

Насамперед — це природне тестування сортів, передусім кісточкових і горіхоплідних культур, особливо південної селекції, поширення яких обмежується, зокрема, зимовими морозами. Такі умови також дозволяють виявити прорахунки у виборі ділянки під сад і розміщенні сортів — з урахуванням рельєфу, експозиції схилу, наявності «блюдець», захисних насаджень тощо. Це ще одне нагадування про важливість правильної підготовки саду до зими. Йдеться про своєчасний збір урожаю та листкові підживлення після його збирання (у підготовчий період) азотом, магнієм, бором і цинком на фоні збалансованого ґрунтового живлення, зокрема забезпечення калієм і вологою. Адже накопичення пластичних речовин у коренях, деревині та плодових бруньках є визначальним для зимостійкості й потужного старту навесні. Відомо, що до початку цвітіння навесні плодове дерево використовує лише ті резерви, які були накопичені восени, у підготовчий період. Крім того, саме пластичні речовини виконують роль кріопротекторів, підвищуючи зимостійкість рослин. Доведено, що надмірне навантаження врожаєм знижує зимостійкість, тому в таких випадках особливу увагу слід приділяти післязбиральному періоду.

Якщо пошкодження кореневої системи та штамбу можна буде побачити лише після відновлення вегетації, а пошкодження розвилок гілок — навіть перед збиранням урожаю, під час наливу плодів, то оцінити стан плодових бруньок, кільчаток, а також одно-, дво- і трирічних гілок можна вже зараз. Варто відтермінувати обрізування крони кісточкових дерев до періоду, ближчого до цвітіння, коли краще буде помітно пошкоджені гілки, що відстають у розвитку або засихають, а також ушкоджені квіткові бруньки, які не розвиваються, на відміну від здорових. Якщо ж гілки виглядають здоровими, але під час березневого обстеження виявлено пошкодження квіткових бруньок, пізніше обрізування дає можливість залишити більше деревини з життєздатними квітками. Пошкоджена й ослаблена деревина є «воротами» для інфекцій. Загалом ослаблене дерево швидше уражується хворобами листя і плодів упродовж вегетації. Це пов’язано з тим, що пошкодження провідних тканин штамбу і гілок впливають на транспірацію, а відповідно — і на фотосинтез та утворення вуглеводів, які є основою для синтезу фенольних сполук, що протидіють проникненню грибів і бактерій у тканини рослин. У такій ситуації надмірне навантаження врожаєм лише погіршує загальний стан дерев.

Мороз певною мірою знищує зимуючі стадії шкідників і хвороб, знижуючи їхній тиск упродовж наступної вегетації. Однак наші дослідження щодо вимерзання пагонів яблуні, інфікованих борошнистою росою, свідчать про відсутність критичних пошкоджень, тому розраховувати на суттєве зниження її розвитку не варто (фото 7).

У такому разі застосування фунгіцидів АРТІС ПЛЮС (міклобутаніл, 125 г/л + тебуконазол, 125 г/л + тіофанат-метил, 250 г/л) та КАМЕЛОТ (міклобутаніл, 250 г/л) у першій половині вегетації є виправданим. Водночас до фунгіциду КАМЕЛОТ доцільно додати ВАРОС (тіофанат-метил, 500 г/л) — у такому поєднанні буде знищено не лише міцелій гриба, а й проростаючі спори.  Водночас життєздатною залишилася значна кількість яйцекладок бурого та червоного плодових кліщів, на відміну від павутинних кліщів, які зимують у дорослій стадії. Тому за результатами обстеження саду, щоб не допустити «спалаху» після цвітіння, доцільно провести профілактичну обробку інсекто-акарицидом ЛОНГАС (гекситіазокс, 180 г/л + абамектин, 70 г/л) ще до цвітіння. Завдяки поєднанню двох діючих речовин із різним механізмом дії знищуються всі стадії розвитку кліщів.

Обробіток оливами доцільно проводити за умов, коли нічна температура повітря не опускається нижче 4 °С, а денна перевищує 10 °С упродовж кількох днів поспіль. Важливо правильно обрати строк обробітку — не раніше фази розсування покривних лусочок плодових бруньок (фото 8).

Це свідчить про накопичення достатньої суми ефективних температур для відновлення біологічних процесів, а відповідно — і дихання шкідників у будь-яких зимуючих стадіях їх розвитку.  Як показує практика, покривний обробіток робочими розчинами олив у весняний період є ефективним навіть у пізніші фази, однак це може призвести до пошкодження молодих листків, що починають розвиватися. Як варіант, можливе використання олійного продукту Омега Екстра (поліоксиетильована ріпакова олія, 910 г/л).  Цей захід спрямований проти зимуючих стадій щитівок, кліщів, попелиць, несправжніх щитівок, листокруток, молей і листоблішок шляхом покриття їх тонкою плівкою, яка перекриває дихання.

Зважаючи на наявність тріщин на штамбах і гілках унаслідок пошкодження морозом, з метою боротьби з хворобами деревини доцільно в цей період застосовувати підвищені норми мідних препаратів, зокрема АЛЬФА-МІДЬ, ЗП (гідроксид міді, 770 г/кг) у нормі 2–4 кг/га. Також, як варіант, із цією метою може бути використаний фунгіцид ВАРОС, КС (тіофанат-метил, 500 г/л). З огляду на стан садів після минулої зими, застосування мідних фунгіцидів дво- і навіть триразово є виправданим. Надалі впродовж сезону невід’ємною складовою фунгіцидного захисту буде застосування контактних фунгіцидів проти парші та плямистостей — ТАНАРТ (каптан, 780 г/кг) і МАНЕС (манкоцеб, 800 г/кг), які є ефективними партнерами у бакових сумішах із триазоловмісними фунгіцидами, зокрема КАМЕЛОТ (міклобутаніл, 250 г/л) і АНЕЛАС (міклобутаніл, 250 г/л + піраклостробін, 250 г/л).

Допомога плодовим деревам у відновленні.

Коригування схеми живлення, насамперед у весняний період, має на меті допомогти рослині відновити пошкоджені тканини. Йдеться про позакореневі підживлення, зокрема азотом, амінокислотами, препаратами на основі морських водоростей і мікроелементами.

Залежно від породи, сорту та ступеня пошкодження регенерація може відбуватися швидше або повільніше, іноді без втрат урожаю, а іноді — із втратою частини зав’язі через її осипання. Часто трапляється ситуація, коли дерева добре цвітуть, є активний літ бджіл, але зав’язь усе ж обсипається.  Не варто забувати і про ймовірність весняних заморозків, які останніми роками є радше закономірністю, ніж винятком, і створюють додатковий стрес для рослин. Саме тому після появи перших листків і до завершення цвітіння доцільно застосовувати продукти на основі морських водоростей, зокрема VECTA SEAWEED, який створений на основі високої концентрації екстрактів Ascophyllum nodosum та Laminaria.

Таким чином, ефективний весняний захист саду — це поєднання правильної оцінки стану рослин, своєчасних захисних заходів і підтримки дерев через живлення та антистресові рішення. Лише комплексний підхід дозволить мінімізувати наслідки зими, зберегти потенціал урожаю та забезпечити стабільну продуктивність насаджень упродовж сезону.

Аlfa smart agro — турбота, що дає плоди.

Для замовлення – звертайтесь до регіональних менеджерів alfa smart agro та переконайтесь у ефективності продуктів у своїх садах.

Деталі: https://alfasmartagro.com/

Усі рішення для поля — в одному застосунку alfa smart agro. Допомога, що завжди під рукою.
Android
iPhone

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ