Будівництво пташника починається не з бетону, а з правильних інженерних рішень на етапі проєктування. Саме вони в майбутньому гарантують стабільну роботу комплексу всіх систем птахоферми. Точність, синхронність етапів та відповідальність за кожен сантиметр конструкції — запорука успіху будь-якої ініціативи в птахівництві.
І це добре розуміють у компанії «ВАДА», яка активно розширює свою присутність на українському ринку, реалізуючи кейси, де кожен етап — від проєктування до монтажу систем пташника — продуманий до деталей.
Одним із таких рішень стало будівництво двоповерхового пташника розміром 24 х 120 м, розрахованого на 240 тис. курей-несучок для Агрокорпорації «Крупець», що на Рівненщині. Тут інженерні рішення, підбір обладнання та організація монтажу формувалися як єдина система, а не набір окремих робіт.
ІЗ ЧОГО ПОЧИНАЄТЬСЯ ПТАШНИК
Саме на етапі формування технічної концепції пташника ключовим стало питання вибору кліткової системи для вольєрного утримання птиці. Від цього рішення залежали не лише умови вирощування птиці, а й ефективність усіх технологічних процесів. Після аналізу кількох варіантів господарство зупинилося на обладнанні компанії Facco — провідного європейського виробника кліткових систем, чиї рішення поєднують інженерну продуманість, практичність і відповідність сучасним вимогам промислового птахівництва.
«Ми довго обирали систему для нового пташника і зупинилися на Facco, бо це надійне європейське обладнання, — пояснює директор ТОВ ”Крупець” Вадим Варфалюк. — При цьому ціна була розумною, а якість залишається високою».
В Україні Facco представлена через єдиного офіційного партнера — ТОВ «ВАДА», яка не лише постачає обладнання, а й забезпечує повний інженерний супровід: від консультацій до монтажу та сервісу.
ДВОСТОРОННІЙ ДОСВІД НА ОБ’ЄКТІ
Рішення для ТОВ «Крупець» Facco прораховувала напряму, а його практичну реалізацію взяла на себе команда «ВАДА». І почалося все не з монтажу, а з уважної роботи на об’єкті. Інженер Олексій Юрченко на майданчику ще до старту будівельних робіт узгоджував із підрядником підготовку бетонної основи під каркас і сендвіч-панелі та приймав італійське обладнання, перевіряючи його відповідність проєкту.
Далі робота йшла поетапно: спочатку збирання каркасу приміщення, потім обшивання сендвіч-панелями. Особливу увагу приділяли конструктивній схемі будівлі та теплоізоляційному контуру, оскільки, зі слів інженерів, саме ці елементи визначають енергоефективність пташника та стабільність внутрішніх умов. «Навіть незначні теплові мости або помилки в стиках огороджувальних конструкцій у пташнику швидко проявляються у вигляді конденсату або локальних перепадів температур», — пояснює інженер Олексій Юрченко.
А вже після цього виконували монтаж приймальних станцій та формували ряди кліткових систем. Така послідовність дала змогу уникнути переробок і закласти надійну основу для стабільної роботи пташника.
«З чого починається пташник? — розповідає Олексій Юрченко. — Спершу встановлюємо поперечний конвеєр послідовидалення і закриваємо його, щоб усе лягло рівно в підлогу. Одночасно монтуємо цистати — першу станцію послідовидалення. Потім збираємо скелети кліток, виставляємо батареї, підтягуємо підлогу — усе в нуль. Далі встановлюємо обладнання на клітку і знову перевіряємо рівень».
Після цього починається робота з вентиляцією: спершу монтують бокову, потім витяжну, а після готовності більшої частини пташника виконують приточну вентиляцію. «Пташник не можна розглядати окремо від вентиляційної схеми — ці елементи повинні працювати як єдина система. Найтиповішою помилкою є спроба вписати вентиляцію в уже готову будівлю. Усі системи ми розглядали паралельно, бо на виході вони мають працювати як одне ціле», — наголошує Олексій Юрченко.
Ще на етапі проєктування пташника точно розраховували розміщення вентиляційних каналів і повітрозаборів, аналізували потоки повітря з урахуванням довжини приміщення, коригували рівномірність розподілу повітря. А господарство оцінювало їх з погляду подальшого керування мікрокліматом, бо, зі слів керівника ТОВ «Крупець», для технологів важливо, щоб система працювала стабільно і не потребувала постійного втручання.
Паралельно з рештою обладнання встановлювали бункери для завантаження корму, а всередині рядів кліток працювали електрики.
Під час реалізації частину технічних рішень уточнювали вже на будмайданчику, дещо коригували на місці разом з італійськими колегами Facco.
НАВЧАННЯ І САМОСТІЙНІСТЬ ІНЖЕНЕРІВ
Проєкт ТОВ «Крупець» став уже третім об’єктом, де «ВАДА» співпрацює з Facco. Це справжній двосторонній обмін досвідом: українські інженери навчаються в італійських колег тонкощам монтажу та налаштування систем мікроклімату й вентиляції, а Facco отримує цінний зворотний зв’язок про реалії роботи на українських об’єктах.
«Я пройшов навчання у Facco з монтажу обладнання, — розповідає інженер ”ВАДА” Олексій Юрченко. — Завдяки цьому ми можемо самостійно встановлювати його, виконувати пусконалагодження та точне налаштування обладнання на місці без необхідності приїзду італійських фахівців. Кожен наш кейс стає можливістю для обміну досвідом і підвищення кваліфікації команди».
«ВАДА» має свій штат професійних монтажників, які забезпечують високий рівень контролю на всіх етапах: від підготовки та монтажу каркасів і сендвіч-панелей до встановлення кліткових систем, вентиляції, мікроклімату та систем годівлі й послідовидалення.
ЗАДОВОЛЕНИЙ ЗАМОВНИК
За словами директора Агрокорпорації «Крупець» Вадима Варфалюка, підхід компанії «ВАДА» відразу дає відчутний результат: «Ми спостерігали за роботою команди на об’єкті й були вражені, як ретельно вони контролюють кожен етап. Інженери уважно перевіряли вузли, виставляли рівні, налаштовували мікроклімат та стежили, щоб усі системи було ідеально інтегровано. Все обладнання запрацювало з першого дня: від вентиляції та мікроклімату до годівлі й послідовидалення. Було видно, що монтажники й інженери добре розуміють устаткування, знають технологічну логіку та готові розв’язувати будь-які питання на місці». Директор додає, що співпраця була комфортною і професійною. Бо «ВАДА» не просто монтує обладнання, а забезпечує комплексне рішення для пташника. І це додає впевненості в стабільній роботі комплексу.
Цей об’єкт став прикладом того, як інженерний підхід перетворює будівництво пташника на керований технологічний процес. Коли всі системи проєктують разом, а не по черзі, ферма отримує не просто будівлю, а виробництво, яке стабільно працює.
Наше Птахівництво
