Як захищатися від податкових штрафів, якщо проти вашого контрагента є вирок суду
Податкових перевірок на початку року побільшало. Відтак доцільно ознайомитися зі змінами в адміністративному оскарженні їх результатів і бути в курсі того, як вибудувати правову позицію, якщо по вашому контрагенту є вирок суду.
З позитивів: від осені 2018-го строк подання заперечень на акт перевірки становить уже не 5 робочих днів, а 10 (від наступного дня за днем отримання акта). Дрібні формальності: зберігайте конверт, у якому акт було отримано. Це важливо.
Якщо проти вашого контрагента є вирок суду, то ситуація не вельми приємна, бо ревізори «скосять» вам податковий кредит, витрати й донарахують ПДВ і суми податку на прибуток відповідно (якщо ви на загальній системі оподаткування). Щоправда, навіть із такої ситуації можна знайти вихід, чи принаймні зменшити суми штрафів.
Передусім слід перевірити, за якою статтею Кримінального кодексу України винесено вирок щодо директора, засновника чи іншої посадової особи компанії-контрагента. Якщо це не ст. 205 «Фіктивне підприємництво», а, наприклад, ст. 205-1 «Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб — підприємців», то зрозуміло, не можна стверджувати, що всі операції, які здійснено із цим контрагентом, є фіктивними, бо кваліфікація злочину зовсім інша.
Далі зазвичай у таких справах є угода про визнання вини. Судова практика в таких випадках особливо акцентує, що такий вирок суду не буде судовою преюдицією (фактом, що не потребує доведення), а, навпаки, за таких умов потрібно детально дослідити господарські операції. Верховний Суд України у своїй Постанові №808/1507/16 від 31.07.2018 зауважив також, що «сам факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з’ясування обставин справи. Проте, як вбачається з рішення суду апеляційної інстанції оцінки обставин, які були встановлені у вказаних вище вироках, судом здійснено не було».
У рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва №826/8710/18 від 08.01.2019 зазначається таке: «Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У кримінальних провадженнях суб’єктний склад учасників справи не має значення для визнання вироку преюдиціальним. Для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, цей вирок є обов’язковим лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Всі інші факти підлягають доказуванню незалежно від того, що вони викладені у вироку».
Тому ревізори в акті податкової перевірки повинні не просто зафіксувати, що є вирок і на цій підставі зробити донарахування, а проаналізувати самі операції щодо реальності, економічної мети, перевірити документи, їх комплектність, відповідність законодавству про первинні бухгалтерські документи; звірити, чи всі податкові накладні були зареєстровані тощо. Тобто ревізори теж повинні виконати кропітку роботу. Якщо вони цього не зробили, то ви маєте козир у рукаві, яким було б гріх не скористатися. Перегляньте, чи всі договори, акти, рахунки-фактури підписувала особа, щодо якої є вирок. Можливо, деякі з документів були підписані іншими особами за довіреністю. Такі обставини можуть стати сильним контраргументом щодо «знімання витрат» тільки на підставі вироку в частині податку на прибуток. Що ж до ПДВ, то слід перевіряти, на кого зареєстровано електронні ключі, якими підписують податкові накладні. Звісно, якщо це директор і вирок щодо директора.
Належна обачність. Цей принцип простежується в актуальній судовій практиці. Простіше кажучи, до вступу в договірні відносини ви маєте перевірити контрагента й установити, що відсутні кримінальні провадження, вироки, заборгованість по податках і зборах, а також була чинна реєстрація платником ПДВ й ін.
Реальність операції. Якщо, наприклад, ви орендували приміщення, й ваш орендодавець тепер ось такий проблемний із кримінальними провадженнями, то потрібно довести, що ви справді мали доступ і користувалися цим приміщенням, і що воно справді існує. Можуть стати у пригоді фото такого приміщення, посилання на це приміщення в установчих документах, обслуговування цього приміщення.
Якщо ваш контрагент перепродував вам, наприклад, сою, то треба не лише показати документи (товарно-транспортні накладні / маршрутні листи / складські квитанції, акти, договори, рахунки). Доведеться вийти на виробника цієї продукції й проаналізувати, як відбувалося її постачання до вашого проблемного контрагента. Вам також рекомендується продемонструвати, як використовували продукцію, отриману від проблемного контрагента. Скажімо, показати, як ви переробили цю сою на шрот і експортували в іншу країну. На цьому етапі юристу й бухгалтеру потрібно працювати в тандемі.
І насамкінець — розрахунки мають перевірити ще й ревізори. Юристи часто не приділяють належної уваги розрахункам донарахувань, а дарма. Якщо, приміром, були оподатковані й неоподатковані операції, то ревізори мали б зменшувати суми податкового кредиту не на підставі сумування податкових накладних — ця інформація має бути в декларації.