Чотири підприємства агрооб’єднання «Теком Агро Групп», що працюють від півночі до півдня Одеської області, завершили виробничий сезон у надзвичайно складних умовах. Посуха скорегувала посівну карту, проте дала змогу побачити потенціал нових культур і технологій. Група вже переходить до підготовки врожаю 2026 року, посилюючи вертикальний обробіток, сортове різноманіття й інвестиції в техніку.
Посуха змінила посівну карти
Чотири агропідприємства із системи агрооб’єднання «Теком Агро Групп» працюють в чотирьох районах Одеської області: ТОВ «Ясні Зорі» — в Подільському районі, ТДВ «Чорноморець» — в Одеському районі, ТОВ «Лиман» — у Роздільнянському і ТОВ «Агрофірма «Південна» — в Білгород-Дністровському районах.
Ураховуючи зони розміщення земель «Теком Агро Групп», основну ставку посівів робимо на культури озимої групи — близько 18 000 га. Під ярими культурами з коротким періодом вегетації — близько 2000 га, під соняшником ранньої групи стиглості — 4700 га.
Погодні умови кардинально вносять свої корективи, тому посівні площі під ярими культурами ми зменшуємо з кожним роком, як порівняти з озимими. Найближчих п’ять років точно будемо вирощувати соняшник, не зменшуючи обсяг площ, зокрема в господарстві «Ясні Зорі», що на півночі Одеської області. А ось в агропідприємствах, що на півдні та в центрі регіону, дещо переглядатимемо посівну карту.
Говорячи про підсумки роботи за сезон, зазначу, що критичні погоднокліматичні умови, які склались з травня (а це абсолютна відсутність опадів і висока посуха), вплинули звичайно ж на врожайність усіх сільгоспкультур.
Основна причина недобору врожайності — вплив на розвиток культури весняних приморозків і брак вологи. Найкращі фінансові показники 2025 року показали пшениця озима тверда — на першому місці, пшениця озима м’яка — на другому місці, ячмінь озимий — на третьому місці.
Ячмінь озимий посіяли на площі понад 3100 га — врожайність 3,9 т/га, пшеницю озиму м’яку — майже на 9000 га. Пшениця менше постраждала від весняних приморозків, тому ми отримали більшу врожайність — в середньому культура вродила по 4,9 т/га.
Цього року вперше сіяли сочевицю. Посівна площа становила близько 300 га, середня врожайність — на рівні 1,2 т/га. Обрали канадський сорт червоної сочевиці Максим, що має високу стійкість до гербіцидів Євролайтінг. Це дуже важливо, адже сочевиця слабко конкурує з бур’янами, тому це могло бути головним чинником, що знижував би врожайність сочевиці. Загалом сочевиця нас порадувала насамперед стійкістю до тих кліматичних стресів, яких зазнали й частково були пошкоджені навесні наші озимі культури, зокрема ріпак і ячмінь.
Для ріпаку та ячменю сезон виявився дещо несприятливим. А ось сочевиця витримала і приморозки, і сильні вітри, і посуху. Збирали за вологості 14% — це оптимальний показник для збирання. Обмолочували з особливою обережністю, бо це пов’язано зі специфікою цієї низькорослої культури: стебло сочевиці дуже тоненьке, збирали на мінімальній висоті — для цього застосовували жатки з гнучким ножем.
Цю культуру вирощували перший рік, тому застосували кілька технологій у вирощуванні й обрали на наступний рік оптимальний варіант. Наступного року площі під сочевицею плануємо збільшити й посіяти вже понад 1000 га.
Наступного року збільшимо площу і під пшеницею твердих сортів, яку до цього вирощували тільки в одному з підприємств нашого агрооб’єднання — ТДВ «Чорноморець», — до 450 га. Під урожай-2026 у двох господарствах агрооб’єднання — в ТДВ «Чорноморець» в Одеському районі та в ТОВ «Лиман», що працює у Роздільнянському районі — посіяли дурум. Розширився й сортимент: до традиційних сортів Алмазний і Блискучий додався ще й сорт Гардемарин. Це сорти універсального використання, вирізняються вони високою екологічною пластичністю й сталістю врожаїв зерна у вирощуванні на різних агрофонах. Норма висіву по кожному сорту — 3 млн насінин на гектар. Сіяли посівним комп лексом John Deere 1890, додавали добрива, зокрема Сульфат амонію в нормі 100 кг/га і Аммофос 11 : 52.
Для соняшнику цього року, м’яко кажучи, теж були не найкращі умови. Накопичення зимової вологи в метровому шарі ґрунту в деяких господарствах було мінімальним, а з травня по серпень не спостерігалося жодного продуктивного дощу. В чотирьох господарствах нашого агрооб’єднання, землі якого лежить в Одеській області з півдня до півночі, соняшником було засіяно понад 5100 га. Збирання врожаю олійної стартувало в «Агрофірмі “Південна”» в Білгород-Дністровському районі, а завершили у відділку Абамєліково ТОВ «Ясні Зорі» в Подільському районі.
Погода скорегувала врожайність
Стосовно показників, то південь справді показував зниження олійності насіння соняшнику на 3-6% проти базових, а в північних господарствах якісні показники — в межах базових. Найкращий показник урожайності цього надзвичайно критичного за погодно-кліматичними умовами року ми отримали на півночі, де працює ТОВ «Ясні Зорі». Посуха і повна відсутність опадів протягом кількох місяців вплинули на розвиток рослин і формування кошиків у трьох господарствах — «Лиман», «Чорноморець» і «Агрофірма “Південна”». Результатом стало зниження врожайності, як порівняти з попередніми роками. Проте в середньому по агрооб’єднанню ми вийшли на нормальний показник. Нині весь зібраний урожай соняшнику зберігається на наших двох елеваторних потужностях — «Подільському зернопереробному підприємстві» та «Чубівському комбінаті хлібопродуктів».
Через посуху скорегували площі
Щодо площ під урожай 2026 року, то ріпак озимий ми посіяли на 4500 га. Значну частину висівали в сухий ґрунт. Тож з урахуванням критичних погоднокліматичних умов у період сівби культури, а саме посухи, відсутності опадів і, власне, браку вологи в ґрунті, було вирішено дещо скоротити площі, які були заплановані під сівбу саме озимого ріпаку. Попередньо ми планували по всіх чотирьох господарствах засіяти практично 7200 га озимим ріпаком. Через те, що в районах розташування наших агропідприємств погода не дозволяла повністю відсіятись, у період посівної ми були змушені оперативно внести зміни в посівну карту, і в кожному агропідприємстві площу під озимим ріпаком, відповідно, зменшили. Загалом ми засіяли близько 4500 га за технологією verti-till із застосуванням сівалками прямого висіву, що дало нам можливість навіть у посушливих умовах отримати сходи. Частину площ, які планували засіяти ріпаком, засіяли озимою пшеницею, частина відійшла під озимий ячмінь і соняшник. Ріпак є економічно вигідним для нашого агрооб’єднання, такі зміни зумовлено умовами тільки цього року, і цю культуру повністю забирати з обігу на найближчі роки ми не плануємо!
Пшеницю озиму посіяли на площі 9200 га. Також сіяли в суху землю. Опадів у нас не було з 25 травня. Працювали й сподівались, що таки будуть осінні дощі. Пшеницю сіяли на глибину 3 см з нормою висіву 3 млн насінин на гектар. Перевагу надавали сортам із високою стійкістю до посухи, вилягання й ушкодження хворобами. Ми вважаємо, що доцільно вирощувати по кілька сортів пшениці озимої, які мають різні біологічно-фізіологічні властивості й морфологічні ознаки та неоднакову реакцію на основні агроекологічні чинники. Зокрема, сортову лінійку сформували Перспектива Одеська, Житниця Одеська, Спадщина Одеська і Перемога Одеська. Це по остистих сортах. А на півночі ще сіємо й безості. Так, у ТОВ «Ясні Зорі» маємо сорти Юлія, Бервалд і Ленкос.
По озимому ячменю всю площу, а це 3900 га, у всіх чотирьох господарствах агрооб’єднання засіяно сортом Ханнелоре, і тільки в ТДВ «Чорноморець» додали ще сорт Казанова. З’явився в сівозміні на площі 330 га і зимуючий горох — сорт Балтрап французької селекції. Навесні буде льон і, знову ж таки, на півдні посіємо сочевицю.
Постійний моніторинг посівів
Нині разом із нашими фахівцями проводимо моніторинг розвитку озимих. Восени пройшли хороші дощі, маємо достатню кількість вологи в ґрунті. Рослини добре вегетують. Щодо рістрегуляції, то її проводити не плануємо, бо середньодобова температура проводить природну рістрегуляцію. Оглядаючи рослини, бачимо, що коренева система добре розвинута. Точка росту не витягнута.
З 2024 року всі наші господарства перейшли тільки на вертикальний обробіток ґрунту. Тому одна з найбільш затратних операцій у собівартості вирощування сільгоспкультур — це є захист рослин. Бо verti-till — це рослинні рештки на полях, що потребує кількох обробок інсектицидами, фунгіцидами й гербіцидами, я вже не кажу про підживлення та дисекацію. Тому обприскувач є надзвичайно важливим у всій технологічній карті, й від якості його роботи залежить майбутній урожай.
Техніка, що копіює рельєф поля
Восени придбали два нових самохідних обприскувачі HORSCH Leeb 6.280 VL. Інженерна служба свідомо обрала саме для двох відділень — Абамєліково й Мардарівка ТОВ «Ясні Зорі» — обприскувачі HORSCH, адже Подільський район має горбисту місцевість, а з урахуванням, що таких територій у цьому агропідприємстві багато, нам важливо, щоб показники роботи були надзвичайно якісними саме на них. Родзинкою обприскувачів Leeb 6.280 VL, про яку мені відразу хочеться зазначити, — це спеціально розроблена й запатентована компанією HORSCH система стабілізації штанги Boom ControL Pro, що є смисловим центром у програмі ефективного внесення засобів захисту рослин. У роботі штанга Leeb 6.280 VL може працювати навіть за 30 см від контактної поверхні поля, що дає якісніший контакт робочої речовини. Плюс система автоматичного перемикання форсунок на різні інтервали або 25 см, або 50 см, залежно від зменшення чи збільшення відстані від робочої поверхні. До того ж програма може адаптувати навіть нахил крил і працювати по окремих групах сегментів штанги, точно копіювати поверхню поля й реагувати на перешкоди. Все це дозволяє фахівцям ТОВ «Ясні Зорі» більш чітко витримувати потрібну робочу висоту незалежно від конфігурації рельєфу поля й працювати навіть під час вітряної погоди у разі необхідності внесення препарату. До того ж усі процеси відбуваються в автоматичному режимі, що дозволяє уникнути впливу шкідливих речовин на наших операторів, адже вони повністю контролюють усі процеси обприскування, зміни форсунок і очищення системи зі свого робочого місця в кабіні.
Розвиток через інвестиції
Тож «Теком Агро Групп» і далі інвестує в рослинництво, зернопереробку та зберігання, енергетичні рішення й цифрові технології. Ці напрями створюють робочі місця, забезпечують сплату податків у бюджети громад і районів та формують культуру соціально-відповідального виробництва.
The Ukrainian Farmer
