Як лікувати діарею у телят покроково
Розроблення протоколу полегшує працівникам ферм виявлення й ефективне лікування хворих на діарею телят. Журнал The Ukrainian Farmer наводить орієнтовний порядок дій у такому випадку.
1. Виявляти перші ознаки діареї (починаючи зі зниження апетиту) у новонароджених телят.
2. Клітки з телятами позначати різнокольоровими стрічками чи прищіпками, повідомити ветеринарного фахівця для ухвалення остаточного рішення.
3. Уважно спостерігати за підозрілими телятами (пригніченими, з поганим апетитом). Між випоюванням молока раз-двічі на добу дати всередину розчин електролітів. Розпочинати лікування повинні доглядачі (електроліт, протимікробні препарати всередину).
4. За гострої діареї легкого чи середнього ступеня: одне випоювання молока пропустити, натомість дати 2 л води з додаванням електроліту. Також додатково ввести протизапальний препарат із активною речовиною мелоксикам.
Якщо теля віком три дні чи молодше, випоювання молока пропускати не можна, а розчин електролітів задавати між напуванням молоком. Друге й третє випоювання ‒ 2 л води з електролітом, а через 2 години ‒ молоко. Після зникнення клінічних ознак діареї випоювати молоко.
Для визначення потрібного об’єму розчину електроліту спершу бажано визначити ступінь зневоднення (див. таблицю), бо телята можуть втрачати 5-10% маси тіла за добу захворювання.
Об’єм розчину електроліту розраховують за формулою: Х = М × Д ÷ 100%, де Х ‒ необхідний об’єм розчину електроліту протягом доби, л; М ‒ маса теляти, кг; Д ‒ ступінь зневоднення, %.
Розчин електроліту треба задавати до необхідного об’єму рідкого корму (молоко чи його замінник) ‒ не замість. Проміжки між даванками молока/замінника та розчинів електролітів ‒ мінімум 2 години. Розрахований об’єм розчину електроліту давати щодня до покращення стану тварини.
У разі втрати 10% рідини теля вже може потребувати внутрішньовенних інфузій електролітів. Втративши понад 14% рідини, воно гине.
Іноді застосовують тактику без скасування годування молоком, але з додаванням розчину електроліту у воду між випоюванням молока. Вона має сенс, бо жоден протидіарейний засіб не забезпечить навіть мінімальної кількості енергії протягом доби.
5. За діареї тяжкого ступеня та підтвердженого колібактеріозу, сальмонельозу використовувати антибактеріальні препарати. Також додатково ввести нестероїдний протизапальний препарат із мелоксикамом.
6. Ослаблених телят, які самостійно не здатні пити, лікувати із внутрішньовенним уведенням спеціальних електролітів із додаванням стимуляторів обміну речовин, а також ін’єкційними протимікробними препаратами. Після відновлення ковтального рефлексу випоювати розчин електроліту орально. За відсутності ковтального рефлексу ‒ можна і через зонд.