Нині якість і ефективність виконання польових робіт стає нагальною потребою кожного господаря, незалежно від величини земельного банку чи то холдингу, чи невеликого фермерського господарства. Особливо в умовах кліматичних змін, коли кожну дорогоцінну краплю вологи потрібно використати на формування врожайності. Сучасні техніка й технології допомагають у цьому фермерам.
Зберегти вологу
Дмитро Павлішин господарює на власних 80 га вже понад 15 років. Вирощує дві найрентабельніші культури — соняшник і пшеницю. Інші в зоні ризикованого землеробства Кіровоградщини вирощувати недоцільно. Щоправда, цього року планує посіяти озимий ячмінь.
Ґрунтово-кліматичні умови Кіровоградщини характеризуються помірнотеплим кліматом із м’якими зимами та спекотним літом, а останнім часом — недостатньою кількістю опадів. Тож навіть на славетних чорноземах комбінація «спека + брак опадів» призводить до значних втрат врожайності й ускладнює роботу техніки.
— У нас опади випадають нерівномірно, — каже Дмитро Павлішин. — Так, цього року випало всього два дощі на початку літа, і до осені було сухо. Соняшник, який посіяли на початку травня, весь згорів. На пізні посіви, що сіяли в кінці травня, слава Богу, випав дощ під час наливання зерна, тож там отримали до 2 т/га. А в сусідів урожаю взагалі нема. Пшениця вродила по 6 т/га.
За словами фермера, раніше в господарстві висівали вітчизняні сорти пшениці, нині перейшов на іноземну селекцію, сорт Нордіка, який менше потерпає від літної спеки, хоч має дещо довший період вегетації. Фактично пан Дмитро оновлює сорт раз на чотири роки: висіває еліту на площі 6 га, наступного року засіває поля вирощеним насінням — і так до третьої репродукції. Новий сорт навіть за посушливого першого року вродив по 8 т/га, цього року перша репродукція дала під 6 т/га. Для порівняння: зазвичай середня врожайність пшениці не перевищувала 4–4,5 т/га.
Від оранки до дискування
Дуже велике значення для підвищення врожайності культур має спосіб обробітку ґрунту. Практика показує, що на важких чорноземах в умовах браку вологи дискування має переваги перед оранкою.
— Ми раніше на соняшнику орали, але тепер перейшли на дискування, бо техніці важко працювати — трактори рве, — розповідає Дмитро Павлішин. — Переконалися, що врожайність після дискування вища, ніж після оранки. У якийсь період соняшник по оранці знизив урожайність із 2,5 до 1,5 т/га через брак опадів. Коли перейшли на дискування, почали отримувати по 3 т/га. Гібрид не міняли — як і раніше, сіємо ЕС Белла, який показує найвищу врожайність у наших посушливих умовах. Окрім того, він стійкий до вовчку, що також дуже актуально для нас.
Оновлення технічного парку
Донедавна пан Дмитро обходився наявною технікою, щоб вчасно й доволі якісно обробляти свої 80 га. Має трактор МТЗ 110 к. с., дві сівалки — просапну та зернову, дискатор, культиватор, причіпний обприскувач, а для збирання врожаю наймає комбайн. Утім, сучасна техніка дає змогу працювати ще якісніше й ефективніше. Тож фермер вирішив придбати новий трактор. Обирав модель за кількома параметрами: потужність, якість, комфорт і, звісно, ціна. Врешті вибір звузився до двох моделей різних виробників, але за комфортом і ціною виграв Massey F erguson 6713, якого придбав у компанії «Квінта Агро».
— Одним трактором важко працювати, — пояснює своє рішення фермер. — Та й МТЗ має тільки 110 к. с., а Massey — 132 к. с. Тепер роботи розділив: МТЗ сію й обприскую, а новим трактором виконую важкі роботи — дискування, культивація, боронування, оранку пайовикам. Стало набагато легше, менше часу витрачаєш, бо раніше після кожного виду роботи треба було перечіпляти обладнання — приїхав / поїхав. Massey набагато проду ктивніший за МТЗ, розвиває більшу швидкість. Наприклад, МТЗ із дискатором їде по полю 4 км/год, а Massey — 14 км. Від ц ього й економія пального, і більший виробіток. І загалом якість робіт вища. МТЗ за день відпрацьовував 14 га, а Massey — 30 га. І різниця у витраті пального суттєва: якщо раніше витрачав на дискування до 10 л/га, на культивацію — 8–9 л/га, то тепер на підготовку ґрунту під пшеницю — 4 л/га, на культивацію — 5 л/га.
Комфорт тракториста — дуже важлива перевага нової машини, яку переконливо характеризує відгук фермера: «Можу виїхати в поле о п’ятій ранку і до 9 вечора працювати, не втомлюючись». До речі, роботу трактора оцінили й знайомі фермери: один, проїхавшись на Massey, пожалкував, що й собі такого не купив.
У планах — нова техніка
Попрацювавши на новій потужнішій техніці, Дмитро Павлішин тепер планує оновити й причіпне обладнання.
— Звісно, дискатор і культиватор під Massey треба трохи більший, — р озмірковує фермер. — У нас культиватор із шириною захвату 4 м — для нього цей трактор занадто потужний, тож плануємо купити 6-метровий. Дискатор маємо шириною 3,2 м, а йому треба 4-метровий. З таким обладнанням буде й продуктивність вища, й економія часу більша.
Окрім того, у планах — подальше оновлення технічного парку. Зокрема купівля глибокорозпушувача, яким раз на 3–4 роки фермер планує зривати плужну підошву після оранки на пшениці. Також глибокорозпушення дає змогу лишати на поверхні ґрунту пожнивні рештки для збереження ґрунтової вологи та захисту від високих температур.
— Хотілося б ще один менший трактор взяти — з навігацією, щоб рівно сіяти й обприскувати. Наприклад, MF 5711 потужністю 110 к. с. Тоді й на посівному матеріалі можна економити. «Квінта Агро» має такий в асортименті. Взагалі мені подобається, як компанія працює — продали трактор і часто телефонують, цікавляться, як він працює. На виставки запрошують, на тестування тракторів. Загалом тримають у курсі останніх технічних новинок.
The Ukrainian Farmer
