Ставка на модернізацію
Завдяки масштабній реконструкції із заміною поголів’я значно підвищилась рентабельність свинокомплексу агрохолдингу «Галс Агро».
Арохолдинг «Галс Агро» вирізняється поглибленою диверсифікацією виробництва: компанія розвиває рослинництво на 40 тис. гектарах і є одним із лідерів у виробництві цукру, спеціалізується на вирощуванні індички, свинарстві та молочному скотарстві, провадить садівництво, а також має чотири біогазових заводи й почала експортувати біометан власного виробництва. Нещодавно у Чернігівському кластері почалася масштабна реконструкція свинокомплексу із заміною поголів’я. Про попередні результати перебудови та перспективи розвитку свинарства в компанії розповів керівник Чернігівського кластера ТОВ «Галс Агро» Андрій Шелестюк.
— Пане Андрію, як Ви оцінюєте ринок свинини в Україні, зважаючи на досвід вашого свинокомплексу? Чи рентабельним за тепе рішніх умов є виробництво свинини?
— Виробництво свинини завжди було вигідною справою. А за теперішніх умов — особливо: ціни на продукцію виросли, а попит — стабільний. Зазначу, ми реалізуємо свиней живою вагою, частину свинини переробляємо на власному невеликому м’ясокомбінаті. Надалі плануємо дотримуватися такої самої схеми реалізації. Нещодавно стали переможцями тендерів на постачання свинини в соціальні заклади — отже, наша продукція відповідає вимогам споживачів.
Щодо рентабельності, то ми розглядаємо тваринництво, рослинництво, цукрові заводи, біогазові заводи нашої компанії як один комплекс із майже закритим циклом виробництва. Зокрема, для нашого кластера свинокомплекс — частина загального бізнесу. Так, нормальну роботу свинокомплексу забезпечує власна кормова база — ми вирощуємо кукурудзу, сою, з яких виготовляємо корми на власному комбікормовому заводі. Водночас відходи свинокомплексу є сировиною для виробництва біогазу на наших біогазових заводах, а згенерована електроенергія й тепло йдуть на потреби свинокомплексу й інших приміщень.
— Нині відбувається масштабна реконструкція свинокомплексу. Які завдання ставите перед собою? Яке виробництво в результаті плануєте сформувати?
— Наш свинокомплекс працював ще з радянських часів. На той час це було доволі сучасне підприємство, яке надалі розвивало «Галс Агро». Однак, щоб бути успішним, треба йти в ногу з часом, тож 2023 року компанія ухвалила рішення повністю модернізувати свинокомплекс і замінити поголів’я. Сьогодні свинокомплекс — у стані повної реконструкції. Генетику замінили на РІС. Головний спеціаліст свинокомплексу Ірина Борисенко знає цю генетику, вміє з нею працювати. Думаю, ми доб’ємося добрих результатів.
Загалом реконструюємо 30 приміщень, будуємо практично з нуля — від старих будівель лишаємо тільки фундамент. Звісно, застосовуємо сучасні матеріали, наприклад, сендвіч-панелі, які є одним із найбільш енергоощадних матеріалів, адже вбудований у панель утеплювач забезпечує відмінну теплоізоляцію, знижуючи витрати на опалення й кондиціонування. Панелі використовували зі спеціальним антикорозійним й антибактеріальним покриттям. Ясна річ, усе обладнання — насоси, лампи тощо також замінили на енергоефективні. Установлюємо пластикові вікна, сучасну вентиляцію, систему подачі води та гноєвидалення — усе від європейських виробників. Зокрема, щілинна пластикова підлога дає змогу ефективно видаляти гній, прибирати приміщення і більш ощадно використовувати воду. Гній через систему гноєвидалення надходить у сепаратор, де розділяється на рідку та тверду фракції. Після чого тверда поступає на біогаззавод, а рідку переробляють і через лагуну вивозять на поле.
Усі будівельні роботи проводимо власними силами, нашими будівельними бригадами. Схеми монтажу тощо також розробили наші інженери-будівельники.
У результаті плануємо в реконструйованих приміщеннях утримувати одночасно 19 600 голів свиней. Першу чергу свинокомплексу — маточник уже здали, друга буде здана до кінця цього року. Це приміщення для дорощування та відгодівлі.
— Ви згадали, що також повністю оновили поголів’я. Чим керувалися, коли обирали генетику свиней?
— Обираючи генетику, зважали на швидкість росту свиней, показники якості м’яса, кількість новонароджених поросят, а також на простоту утримання поголів’я, зважаючи на нинішню ситуацію з кадрами. Адже кваліфікованих працівників бракує — це проблема всієї галузі: чимало фахівців виїхало за кордон, інших мобілізували до війська. Також пам’ятаємо проблеми з електроенергією через обстріли ворогом енергетичної інфраструктури. Та й нині зберігається загроза влучання ракети чи дрона. Тому вибирали генетику, що відповідає нашим нинішнім умовам.
Закуповували племінних свиней у вітчизняному племгосподарстві. Нині маємо 1300 свиноматок (до реконструкції було 800–900 свиноматок), частина яких уже опоросилася, ми почали реалізувати продукцію. Тож можемо оперувати деякими показниками. Наприклад, середня кількість відлучених поросят становить 13,5, приблизно така сама кількість живонароджених, тобто збереженість поросят — висока, що доводить якість генетики. Середні добові прирости на відгодівлі — 1,1 кг, конверсія корму — 2,65, раніше було 3,2–3,6.
Раціони годівлі свиней розробляє наш технолог, послугами кормових компаній щодо складання раціонів ми не користуємося, тільки купуємо кормові добавки провідних виробників. Звичайно, наш технолог співпрацює з багатьма українськими й іноземними кормовими компаніями, ми цікавимося новими технологіями годівлі, тому всі новинки на ринку кормів України застосовуємо у виробництві.
Витрати на корми після зміни поголів’я загалом не змінилися, хіба що через зміну ринкової вартості основних складових — кукурудзи, сої. Проте, повторюся, це наше власне виробництво, тому підвищення вартості — не критичне.
Зважаючи на кадрові проблеми, намагаємося автоматизувати виробничі процеси й таким чином компенсувати брак операторів. Зокрема поставили нові кормолінії. У майбутньому хочемо поставити автоматичні годівниці для свиноматок.
— Як би Ви схарактеризували теперішній стан здоров’я поголів’я, зважаючи на зміну генетики та реконструкцію комплексу?
— Стан здоров’я поголів’я залежить насамперед від генетики, також значно впливають умови утримання, годівля, профілактичні заходи. З усього цього переліку ми змінили тільки генетику й умови утримання. І маємо результат, що найбільш влучно характеризують цифри: нині витрати на ветпрепарати в перерахунку на одну голову зменшилися на 7–10%. Можливо, надалі ця цифра збільшуватиметься. Адже поки що можемо говорити тільки про невелику частину поголів’я.
Щодо хвороб, то найстрашнішою є африканська чума свиней, яка нас, на щастя, оминула. Проте біобезпеку в нас організовано на найвищому рівні відповідно до чинних вимог: зонування приміщень; санпропускники; очищення й дезінфекція приміщень, обладнання та інвентарю, автотранспорту; карантинування новоприбулих тварин тощо. Регулярно проводимо навчання персоналу, адже важливо, щоб весь персонал чітко дотримувався встановлених правил і процедур біобезпеки.
— З Вашого досвіду, завдяки чому можна підвищити рентабельність свинокомплексу в теперішніх умовах?
— Дуже багато важить генетика — це і продуктивність, і здоров’я поголів’я, і складність / простота догляду, що потребує відповідної кваліфікації персоналу тощо. Кормова складова, як відомо, становить до 70% собівартості свинини. Тому власна кормова база, власне виробництво кормів, безперечно, є вагомою складовою рентабельності підприємства.
Ефективне виробництво має бути енергоефективним — на цьому ми сконцентрувалися, проводячи реконструкцію. Скорочення ланцюжків постачання, менше використання автотранспорту для перевезення кормів тощо також додає ефективності. І, звісно, автоматизація й модернізація виробничих процесів. Ми над цим також працюємо.
ГОВОРИТЬ ЕКСПЕРТ
Тарас Гавриленко, заступник директора з агровиробництва ТОВ «Галс Агро»
— Компанія «Галс Агро» має чотири біогазових комплекси в Чернігівській та Київській областях. Загальна потужністьгенерації становить 14,7 МВт. Для ефективності свинокомплек су наявність біогазових заводів має низку переваг. Так, завдяки додатковому виробленню тепла когенераційними установками ми маємо змогу опалювати свинокомплекс цілий рік, що дало змогу відмовитися від зовнішнього постачання природного газу, а також заживлювати виробничі приміщення електроенергією.
Варто зазначити, що ідея будівництва біогазових заводів базувалася на принципах взаємопідтримки: насамперед біогазовий завод мав працювати для утилізації відходів й отримання від цього додаткового прибутку після їхньої переробки на газ, а потім на електроенергію. Однак згодом ми зрозуміли, що додатково можемо приєднати тепломережі й заживлювати свинокомплекс теплом та електроенергією, що, відповідно, зменшило витрати свинокомплексу на виробництво.
Свинокомплекси та молочнотоварні ферми ВРХ генерують значну кількість відходів. Переробка відходів на біогаз для виробництва електроенергії — вигідний спосіб їх утилізації. Як відомо, гній — органічне добриво, яке, утім, доцільно вносити в ґрунт тільки після переробки. Переробка відходів тваринництва на біогазових заводах розв’язує цю проблему. Окрім того, така переробка, після якої отримуємо фільтрат і дефекат, дає можливість зменшити норми внесення основних міндобрив.
Через те, що свинокомплекс є постачальником сировини для біогазових станцій, компанія провела сертифікацію за стандартом ISCC (International Sustainability and Carbon Certifi cation), хоча це був не оптимальний вибір щодо вартості й зарегульованості процесу, на той момент він був єдино можливим, оскільки REDcert або RSB (Roundtable on Sustainable Biomaterials) не мають достатньої поширеності в Україні. Сертифікація дає можливість підтверджувати, що сировина, з якої виробляють біогаз та електроенергію, є відходом і не може бути використана на інші потреби, і таким чином підтверджує наш статус виробника електричної енергії з відновлювальних джерел. Це означає, що компанія або продукт відповідає вимогам сталого розвитку й зменшення викидів вуглецю. Отже, сертифікат підтверджує зменшення викидів СО2, що важливо для ринку зеленої енергетики.
Нині зелена енергетика набуває розвитку в Україні. Проте слід зазначити, що будівництво біогазового заводу потребує значних інвестицій, а його окупність — значного періоду часу. Окрім того, біогазовий завод потребує постійного надходження необхідної кількості сировини — це головна умова його ефективності. Потужність заводу має корелюватися з кількістю сировини, що може бути забезпечена тваринницьким чи іншим виробничим підприємством.