Погода тримає в напрузі: як захищати сад

Кожного сезону погода створює для аграріїв нові виклики, спонукаючи до адаптації технологій вирощування агропродукції та підтверджуючи тезу: «Рік на рік не приходиться». Не є винятком і садівництво, яке за останні десятиліття зазнало значної трансформації на шляху до інтенсифікації.

Проблеми поточного сезону

Крім основних хвороб яблуні, парші й борошнистої роси все більше клопоту завдає альтернаріоз, спричинений грибами роду Alternaria. На цю хворобу ще 10–15 років тому ніхто не звертав уваги. Сьогодні без належного захисту й збалансованого живлення альтернаріоз може спричинити передчасний листопад, особливо у схильних до інфекції сортів яблуні.

Кров’яна попелиця (Eriosoma lanigerum) — яскравий представник інвазійного виду комах, який зі зміною клімату поширився по всій території України. Жоден із застосованих інсектицидів не знищує шкідника на 100%. А з ухваленням у майбутньому стандартів ЄС щодо обмеження застосування пестицидів ця проблема тільки загостриться.

Весняні приморозки — загроза врожаю, яка останніми роками є не винятком, а закономірністю, що загострюється. Тому доказ — перший квітневий приморозок адвективного типу тривалістю в тиждень, який супроводжувався від’ємними температурами не лише вночі, а й в денні години. Це доволі рідкісне явище, бо зазвичай спостерігається короткочасний радіаційний приморозок із переміщенням холодних повітряних мас напередодні. Прохолодна погода у червні та «гофроване» розеткове листя внаслідок приморозку спонукало до осипання зав’язі яблуні.

А коротка плодоніжка у яблук деяких сортів, що більше постраждали від приморозку, спонукає випирання плодів, яке ми спостерігаємо у цей час. І це не закінчення сезону. Отож підготовка до наступних викликів — запорука врожаю доброї якості.

Парша яблуні не відступає

Важким випробуванням виявились погодні умови в травні. Періодичні дощі, що збіглись із закінченням квітування яблуні, створили занадто сприятливі умови для поширення й розвитку парші. Тож у другій половині місяця можна було спостерігати наслідок первинного ураження паршею в насадженнях, де захист виявився недостатнім.

Як відомо, поява візуальної плями парші яблуні на листі чи плодах сигналізує про утворення конідієспор, готових до повторного інфікування. Це створює постійну загрозу впродовж усього сезону. Адже конідієспори, які не почали проростати, зберігають свою життєздатність тривалий час.

Періодичні дощі, які спостерігаються останнім часом у центральних і західних регіонах України, створюють комфортні умови для поширення й розвитку парші яблуні, враховуючи наявність інокулюму в насадженнях. Період зволоження листя за температури повітря близько 20 °С та зливовий характер опадів, що змиває контактний фунгіцид і значно зменшує концентрацію в клітинному соку трансламінарних захисних фунгіцидів, наближають до 100% імовірність проростання спор й утворення під епідермісом міцелію парші яблуні. Під ризик потрапляє не лише листя, де утворюються плями так званої мозаїчної парші з нижнього боку, а й плоди. Така ситуація сприяє накопиченню інокулюму на листі й загрожує масовому поширенню первинної інфекції парші весною наступного року.

Стримування активного первинного інфікування вимагатиме від садівників крім щільнішого застосування фунгіцидів у весняний період ще й додаткових заходів зі знищення опалого листя, щоб зменшити запас інфекції.

Плямистості листя й борошниста роса — проблема буде?

Окремої уваги заслуговують хвороби яблуні, які активізуються в другому періоді вегетації, полюбляють температуру повітря +18…+25 °С і високу вологість повітря протягом тривалого часу. Це насамперед альтернаріоз, стемфіліоз (Stemphylium), філостиктоз (Phyllosticta mali). Навіть незначна роса, особливо на чутливих сортах (Голден делішес, Гала, Ред делішес) і їхніх клонах, без належного захисту сприяє інфікуванню, а значне ураження листя альтернаріозом спричиняє передчасний листопад.

Надмірне зволоження ґрунту у яблуневих садах у другій половині вегетації у більшості сортів під час другої хвилі сокоруху може викликати повторний ріст однорічних пагонів. Верхівки пагонів із молодим листям стають сприятливим середовищем для розвитку борошнистої роси яблуні (Podosphaera leucotricha Salm.). Такі інфіковані пагони лишаються зимувати на дереві та є джерелом первинної інфекції наступного сезону, створюючи чималі проблеми, та збільшують витрати на захист саду.

Резистентність: що можна вдіяти

Резистентність хвороб до фунгіцидів — ще одна проблема, яка мало вивчена. Було б добре сформувати базу популяцій штамів патогенних грибів, властивих для певних територій України, з визначеною стійкістю хоча б до найпоширеніших діючих речовин.

На відміну від польових культур, де є сівозміна, багато патогенів виживають щороку на рослинних рештках у межах саду. Це призводить до появи локальної популяції патогенів, яка піддається щорічному тиску відбору. Моніторинг рівнів резистентності в популяціях патогенів є важливим для оцінювання ризику й методів керування. На жаль, скоординованих зусиль із моніторингу немає, і виробничникам, як правило, доводиться покладатися на перевірені методи боротьби з резистентністю.

Одним з інструментів протидії розвитку резистентності є застосування в бакових сумішах фунгіцидів, різних за механізмом дії на патогену. Або ж поєднання різних за своїм впливом діючих речовин в одному фунгіциді.

Саме таким є фунгіцид Анелас від компанії alfa smart agro, який поєднуює міклобутаніл, 250 г/л і піраклостробін, 250 г/л. Композиція двох діючих речовин із різних хімічних класів запобігає виникненню резистентності у збудників хвороб.

Окрім того, Анелас має унікальну формуляцію на основі похідних жирних кислот — це гарантує стабільність робочого розчину, краще покриття, а також швидке проникнення активних компонентів.

Можливість ефективно слідувати антирезистентній стратегії — одна з функцій Анеласу, закладена його розробниками.

Міклобутаніл належить до діючих речовин триазольної групи, які досягають контролю грибних хвороб завдяки одноцентровому механізму дії шляхом інгібування 14-α-деметилази, що є критично важливою для біосинтезу ергостеролу та росту міцелію. Цей активний компонент Анеласу завдяки високій розчинності, 132 мг/л, швидко проникає в тканини рослин і поширюється ними. Важлива перевага міклобутанілу — виражений лікувальний ефект, який проявляється, якщо від початку інфікування минуло до 96 год. Зворотним боком медалі, яка властива всім триазолам, є імовірність виникнення резистентності у патогенів, що оцінена як середня по FRAC. Тому завжди триазольні фунгіциди застосовують у бакових сумішах з іншими за дією фунгіцидними сполуками.

Тепер детально розглянемо другий компонент Анеласу — піраклостробін. Ця діюча речовина належить до класу стробілуринів і пригнічує мітохондріальне дихання грибів. Йому властивий мезосистемний механізм дії, має більше захисний характер і високу контактну активність на обробленій поверхні. Під час проростання спори, видовження ростової трубки й утворення апресорію гриб потребує багато енергії, що забезпечується диханням. Саме на цю ділянку спрямовано дію стробілуринів. Тому піраклостробін, не маючи вираженої системної дії і не циркулюючи з клітинним соком, виконує захисну функцію та працює превентивно. Однак також цей компонент Анеласу має високу ліпофільність. Після нанесення він швидко поглинається восковим шаром листя й проникає всередину мезофілу та доходить до необробленої поверхні, таким чином проявляючи трансламінарну дію.

Додавання до робочого розчину нового фунгіциду alfa smart agro Танарт на основі каптана, який буде доступний наступного сезону, дозволить знизити до мінімуму розвиток резистентності в парші яблуні.

На кісточкових культурах тепла і волога погода сприяє поширенню клястероспоріозу, моніліозу, кокомікозу. Досвід застосування Анеласу на цих культурах показує достатню ефективність захисту, якщо застосувати фунгіцид превентивно.

Плодожерки все ще літають

Популяції яблуневої (Cydia pomonella) та східної (Grapholitha molesta) плодожерок завжди несуть загрозу врожаю яблуні. Якщо в зоні Лісостепу в ці дні тільки починається відродження другого покоління яблуневої плодожерки, то на Півдні спостерігається масове відродження личинок другого покоління.

Відстежування льоту за допомогою феромонних пасток разом з аналізом суми температур у діапазоні розвитку шкідників (10–31 °С — яблуневої плодожерки та 7,2–32,2 °С — східної плодожерки) дає чітку інформацію про терміни обробки й вибір інсектицидів. Також додатковим інструментом є показник суми накопиченої температури повітря в межах біологічного розвитку яблуневої плодожерки від початку льоту (біофіксації — biofix). Такі дані можливо отримати з метеостанції, які є доволі популярними в сільському господарстві й надають, крім того, великий обсяг інформації для захисту від хвороб та інших шкідників.

Degree Day Модель розвитку яблуневої плодожерки (Cydia pomonella)*

Моніторинг льоту плодожерок і розрахунок накопиченої температури повітря дозволяє визначитись зі стратегією захисту й вибрати інсектициди з овіцидною дією на початку періоду масової яйцекладки, а інсектициди з лавріцидною дією — перед початком відродження личинок. До другої групи належить розробка компанії alfa smart agro — Логус, що поєднує емамектин бензоат, 100 г/л і альфа-циперметрин, 100 г/л. Цей інсектицид ефективно працює проти лускокрилих, зокрема проти листовійок (розанова, сітчаста) і плодожерок (яблунева, східна, сливова).

У системі захисту яблуні від плодожерок найкраще місце Логусу — проти другого покоління. Адже краща ефективність емамектин бензоату проявляється в спекотну погоду навіть із наближенням температури повітря до 35 °С. За рахунок накопичення в міжклітинниках захисний ефект емамектин бензоату забезпечується протягом 10–14 днів.

Піретроїд у складі Логусу забезпечує швидкий контактний вплив на личинок і дорослих комах. Крім високої ефективності проти плодожерок Логус не дає шансів листовійкам, молям й іншим лускокрилим, що потрапляють під його вплив. Не втрачайте пильність у саду — до врожаю вже близько.

Іван Насталенко,
продакт-менеджер alfa smart agro зі спеціальних культур (садові)

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ