Ящур — гостра вірусна висококонтагіозна хвороба тварин. Основним резервуаром для збудника є велика рогата худоба. До вірусу також сприйнятливі свині, вівці, кози й інші парнокопиті. На ящур може хворіти й людина. Існує сім серотипів вірусу (А, О, С, SAT I, SAT II, SAT III, Азія I). Зараження збудником одного серотипу не забезпечує вироблення імунітету до іншого серотипу.
Типові випадки ящуру характеризуються появою везикул на кінцівках, слизових оболонках ротової й носової порожнин, на шкірі міжпальцевих складок і навколонігтьового ложа, а також ураженням молочних залоз у самок. Ступінь тяжкості клінічних ознак варіюється залежно від штаму, виду, віку і породи тварини, рівня імунітету. Захворювання негативно впливає на продуктивність тварин, призводить до загибелі молодих і ослаблених особин.
Ящур передається аерогенно. Вірус виділяється назовні під час дихання, зі слиною, носовим слизом, лімфою, молоком, сечею, каловими масами, контамінуючи підстилку, корми, годівниці, воду, приміщення, одяг персоналу тощо, що сприяє швидкому переданню. Сприятливими умовами для збудника є низька температура повітря, підвищена вологість, нейтральне середовище інфікованих об’єктів.
Загроза біля кордонів
Україна офіційно вільна від ящуру, але з огляду на швидкість і масштаб поширення захворювання у країнах-сусідах — ризики високі. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин, 2025 року інфіковано 12 молочнотоварних ферм у Центральній Європі: 6 — у Словаччині, 5 — в Угорщині та 1 — в Німеччині. На шести з 12 ферм утримували понад 1000 голів ВРХ; найбільша молочна ферма, на якій було повністю знищено поголів’я через підтвердження ящуру, — у Словаччині, де утримували 3521 голову ВРХ. Загальна кількість забитих і загиблих тварин унаслідок спалахів ящуру в Центральній Європі від початку 2025 року перевищила 26 тис. голів.
Наслідки від поширення ящуру — катастрофічні: закриття кордонів, експортні обмеження, фінансові збитки від втрати тварин і ресурси на їх знищення. Тому біобезпека, включно з якісною дезінфекцією із застосуванням дезінфектантів, активних щодо вірусу ящуру, — не рекомендація, а обов’язок!
Дезінфектант має значення
Збудником ящуру є РНК-вірус із сімейства пікорнавірусів. Це безоболонковий вірус розміром від 27 до 30 нм (група В: дрібні неліпідні віруси). Такі віруси стійкі до бактерицидної дії багатьох хімічних дезінфектантів. Зокрема, збудник ящуру стійкий до ефіру, чотирихлористого вуглецю, фреону, ацетону, інших речовин.
Серед небагатьох препаратів, рекомендованих Європейською комісією з контролю за ящуром для використання у програмах дезінфекції, є альдегіди. Розчини формальдегіду та гарячі розчини NaOH (каустична сода) рекомендовано як найкращі дезінфекційні засоби урядовою «Інструкцією щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур» для дезінфекції території і приміщень, у яких утримують тварин, а також предметів догляду за ними.
З альдегідів у програмах контролю та профілактики захворювань тварин у світі найчастіше використовують формальдегід і глутаровий альдегід. Препарати мають широкий спектр бактерицидної дії (зокрема проти мікобактерій), грибів, спор, а також високу віруліцидну активність; їх можна використовувати як у рідкому, так і в газоподібному стані; є некорозійними, не руйнують оброблювані поверхні. На альдегіди дуже мало впливають рН середовища та наявність інших органічних речовин. Завдяки нижчому поверхневому натягу, глутаровий альдегід глибоко проникає в забруднені й пористі матеріали, має високу активність у жорсткій воді (з великою кількістю кальцію та магнію). Крім того, глутаральдегід уважається дезінфектантом, розвиток стійкості мікроорганізмів до якого є малоймовірним.
Механізм дії альдегідів на вірус ящуру полягає в модифікації капсидних білків, що призводить до порушення їхньої просторової структури й втрати здатності до прикріплення до клітин, а також у пошкодженні вірусної РНК через утворення хімічних зшивань, що робить її реплікацію неможливою. У результаті вірус повністю втрачає інфекційність і здатність до розмноження.
Доведено ефективність
Ефективність дії дезінфектантів на вірус ящуру є предметом багатьох наукових досліджень. Зокрема в Японії було перевірено ефективність одразу 16 деззасобів, діючі речовини яких належать до семи різних груп (йод, хлор, альдегід, фенол й ін.). У дослідженні було використано японський ізолят ящуру (штам O/JPN/2000). Активність препаратів перевіряли методом нейтралізації зменшення бляшок.
У результаті дослідження дезінфектанти на основі фенолу і ЧАС не виявили віруліцидного ефекту проти вірусу ящуру. Дезінфектанти на основі хлору мали кращі результати, ніж деззасоби на основі йоду. Найвищу ж ефективність продемонстрували деззасоби, що містили у складі 0,1% NaOH та 0,2% NaOH, а також дезінфектант на основі глутарового альдегіду. Препарат із концентрацією глутарового альдегіду 25 г / 100 мл виявив нейтралізаційну дію на вірус ящуру в розведенні від 1 : 50 (2%-й робочий розчин) до 1 : 400 (0,25%-й) і був одним-єдиним серед досліджених, який зберігав високу віруліцидну активність навіть у зразках з 10% органічного забруднення (рис. 2).
Матеріал надала компанія «БІОТЕСТЛАБ»
The Ukrainian Farmer
