Елеватор

Стратегічне мислення й новаторський підхід керівника забезпечують постійний розвиток господарства й першість у багатьох напрямах діяльності

Завжди перший

Завжди перший

Стратегічне мислення й новаторський підхід керівника забезпечують постійний розвиток господарства й першість у багатьох напрямах діяльності.   

Сергій Омельяненко

Cергій Омельяненко — один із перших, хто створив фермерське господарство на Кіровоградщині. Військовий у відставці від початку своєї діяльності на землі обирав найкращі сорти й гібриди, добрива та ЗЗР, найсучаснішу й водночас найнадійнішу техніку та обладнання. 1993-го пан Сергій одним із перших поїхав у США набувати досвіду в американських фермерів. А 2012-го першим на Кіровоградщині встановив сонячну електростанцію. 

На прапорі підприємства — качан кукурудзи, який нагадує ракету, що прямує до зірок. Саме за таким принципом рухається ФГ «Омельяненко», попри війну, примхи погоди та інші негаразди. 

Стратегічні культури 

В останні роки традиційними культурами в сівозміні ФГ «Омельяненко» були пшениця, кукурудза, соняшник і соя. Щоразу закладають 200–300 га під ріпак, проте пан Сергій не розглядає цю олійну як стратегічну культуру. 

Торік посушливе літо й відсутність опадів далися взнаки: найбільше від примх погоди постраждали кукурудза та соя. 

«Ураховуючи те, що в нас кожного року зменшується кількість опадів, ми зменшимо площі під кукурудзою вдвічі — до 500 гектарів. Натомість посіємо більше пшениці й соняшнику: під кожну культуру відведемо по дві тисячі гектарів», — розповів Сергій Омельяненко. 

За його словами, кукурудза перестає бути стратегічною культурою у його господарстві, натомість пшениця та соняшник утримують лідерські позиції. Ба більше, з реалізацією олійної немає жодних проблем — у Кропивницькому є багато переробних підприємств, які приймають сировину за прийнятною ціною у будь-який час. 

Пшеницю й кукурудзу до повномасштабної війни везли в Миколаїв, а тепер транспортують у порти Великої Одеси, звідки зерно прямує на експорт. Витрати на логістику обіймають близько 10% ціни реалізації на місці. 

На власних потужностях 

«Елеватор є необхідною складовою господарства, адже потрібно доробляти продукцію та зберігати її в очікуванні найкращої ціни», — переконаний Сергій Омеляненко. 

Тож ще 2002 року у ФГ «Омельяненко» збудували першу чергу елеватора — першого в області. Ураховуючи те, що пан Сергій завжди доволі прискіпливо ставиться до вибору техніки й обладнання, він зупинив свій вибір на німецькій компанії RIELA. 

«Ми познайомились із цим обладнанням на виставці в Ганновері. І моє господарство стало першим клієнтом цієї компанії в Україні, замовивши силоси, сушарки, очисне обладнання тощо», — зауважив Сергій Омельяненко. 

Спочатку потужності елеватора становили 8 тис. тонн. Наразі у господарстві 12 «банок» загальною місткістю 60 тис. тонн. Цих потужностей повністю вистачає для потреб ФГ «Омельяненко». 

«Елеватор дуже ефективний, і без нього неможливо сьогодні працювати», — зазначив пан Сергій, додавши, що в разі поламок на елеваторі сервісна служба RIELA допомагає за короткий час виправити несправності й відновити роботу підрозділу із сушіння та зберігання зерна. 

За його словами, торік унаслідок спекотних погодних умов основні культури збирали з базовими показниками вологості. Проте перед закладанням у силоси збіжжя очистили й доробили на власних потужностях. 

Серце елеватора 

На елеваторі ФГ «Омельяненко» встановлено дві сушарки від RIELA, які працюють на пропан-бутані. 

«Продуктивність залежить від вологості культури. Тож коли маємо кукурудзу з показниками вологості 16%, продуктивність сушарки становить 100 т/год. Якщо ж рівень вологості — 25–30%, відповідно, продуктивність дорівнює близько 30 т/год», — уточнює Сергій Омельяненко. 

За його словами, вартість зняття тонно-відсотка безпосередньо залежить  від цін на паливо. Проте, як свідчить практика, вартість сушіння щороку підвищується на 10–15%. 

Немає жодного господарства й жодної особи, які б не стикалися під час повномасштабної війни з проблемами електропостачання. Однак під час блекаутів безперебійній роботі агропідприємства допомагає невелика сонячна електростанція акумуляторного типу потужністю 100 кВт, яку встановили торік. 

«Там установлено сонячні панелі на 60 кВт. Тож на виробленій енергії повністю працює весь офіс, є можливість на годину-дві запустити елеватор і заряджати автомобілі й акумулятори для техніки», — додав Сергій Омельяненко. 

Він уточнив, що електроенергія, отримана на сонячних електростанціях підприємства, одразу йде в мережу обленерго. І коли немає стабілізаційних вимкнень, господарство купує електрику в енергокомпанії. Тож мініелектростанція насправді дуже допомагає в роботі. 

Наразі Сергій Омельяненко не вибудовує стратегічних планів, проте щороку на агропідприємстві оновлюють техніку й не припиняють роботу. Тож навіть тепер, під час повномасштабної війни, підприємство є одним із найсучасніших і найефективніших у регіоні. 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ