За валом поточних завдань керівники й власники підприємств будь-якої галузі не завжди встигають роздивитись глобальні рушійні сили, що впливають на найближче майбутнє. Елеватори та переробні компанії — не виняток. Ураховуючи, що на сьогодні близько половини населення планети щоденно споживає продукти переробки зерна (85% йде саме на виготовлення їжі або комбікормів), саме цей напрям у структурі агровиробництва буде найвпливовішим. Також не слід забувати, що 2,5 млрд населення залучено у вирощуванні й переробці зерна, що має потужний вплив на економіку планети.
Умови роботи галузі постійно змінюються, що вимагає швидкої адаптації. До того ж це стосується не лише споживчих уподобань або сучасних трендів харчування. Нині питання зміни клімату постає неабияк гостро, і вітчизняні аграрії змушені адаптувати технології вирощування й корегувати сівозміну, щоб бути прибутковими. Південні території України стають дедалі посушливішими й потребують поливу та широкого застосування технологій, що зменшують втрати вологи. Водночас зменшується потреба в сушінні зерна.
Через війну експортні зернові потоки з України змінили напрямок зі східного на західний, і замість країн Азії зерно і продукти переробки «поїхали» в країни ЄС. Зрозуміло, що квоти знімуть або суттєво обмежать, і це ніби дає надію на подальший безперешкодний доступ до європейського ринку. Проте ми добре пам’ятаємо блокування кордонів, яке, попри рішення на рівні урядів, фактично зупинило експорт зерна у Європу. Крім того, вже починаються розмови, що в Україні певну кількість полів забруднено залишками вибухівки, ракетного палива та інших токсичних речовин «військового» походження. Відповідно зерно, що вирощують на цих полях, також має потенційну небезпеку, і цілком імовірно, що для такого зерна введуть заборону на в’їзд до Євросоюзу і не тільки. У такому разі тільки переробка дасть змогу подолати експортні перешкоди — кожне підприємство буде змушене самостійно вирішувати, що саме виробляти із зерна. На сьогодні всі основні напрями переробки вже зайняті, і пробитись на ринок з аналогічними продуктами вкрай важко. Тому слід шукати нові напрями переробки, які б найближчого майбутнього дали змогу не залежати від регуляторних перешкод.
Екологічний підхід до виробництва харчових продуктів набуває дедалі більшого поширення, і це свого часу торкнеться й України. Західні компанії вже сьогодні приділяють багато уваги цьому аспекту, висуваючи суворі вимоги до виробників сировини. У виробництві харчових продуктів саме під час вирощування зерна відбувається максимальний викид СО₂, тому до аграріїв виникає найбільше запитань щодо цього. Нині цей тренд актуальний для країн ЄС і Північної Америки, але вітчизняним аграріям уже потрібно реагувати на такий виклик, щоб бути конкурентними. Це означає перехід на нові технології, які відповідатимуть вимогам часу. Враховуючи, що такий перехід здійснити за один сезон неможливо, варто розпочинати рух у цьому напрямі якомога швидше.
Якщо зазирнути трохи далі в майбутнє, можна чітко побачити, що умови на планеті зміняться. Потепління несе загрозу не лише через посухи й спекотний клімат. Це означає, що поступово частина родючих земель стане непридатною до використання. Також спостерігається стабільне збільшення населення планети, яке вже недалекого майбутнього сягне 10 млрд. Відповідно, попит на продовольство стабільно зростатиме, що вимагатиме від переробної галузі виходу на якісно новий рівень. Це означає широке застосування біотехнологій у переробці зерна, і, як приклад, можна згадати виготовлення протеїнової продукції за допомогою грибів і бактерій.
Не слід забувати й про те, що екологічні вимоги до двигунів морських суден й авіації також стають дедалі жорсткішими. Для них буде використовуватись пальне з відновлюваних джерел, до того ж звичайний біодизель не підійде, оскільки виготовляється із сировини, придатної для харчування людей. Ідеться про пальне, яке виготовлятимуть з біомаси, що не вважається їжею або сировиною для її приготування. Світ уже розпочав підготовку до такого переходу: оновлення транспортних парків планується з урахуванням нових вимог, виробники розробляють технології виготовлення пального з біомаси.
Прикладом сучасного підходу до розв’язання завдань харчування планети демонструє компанія «БЮЛЕР». Технології й обладнання цього бренду беруть участь у процесах переробки зерна в усьому світі, і якщо подивитись на це глобально, більшість жителів планети щодня торкаються речей, у виготовленні яких залучено обладнання «БЮЛЕР». Це не лише продукти переробки зерна, а й покриття на смартфони, компоненти косметики, пігменти фарб на банкнотах багатьох валют світу, автомобільні компоненти, солодощі, пивний солод і багато іншого. Наприклад, 65% пшениці у світі переробляють за допомогою обладнання «БЮЛЕР».
Елеваторне обладнання посідає хоч і не першу сходинку у цьому переліку, але має вагоме значення, оскільки доповнює технологічний ланцюжок у повному циклі переробки. Компанія «БЮЛЕР» виготовляє практично все, починаючи від транспортерів і закінчуючи очисним обладнанням, зерносушарками й портовими завантажувачами. Тільки силоси замовляють в інших виробників.
Прикладом локальної присутності може слугувати Україна. Тут компанія «БЮЛЕР» представлена як в елеваторному напрямі, так і в переробній та харчовій промисловості. Вона забезпечує постійну сервісну підтримку, і навіть тепер, коли в країні війна, клієнти завжди можуть звернутись по допомогу, отримати необхідний сервіс і запчастини. Прикладом може слугувати реалізація проєкту будівництва борошномельного заводу «ВІЛІЯ». Під час монтажу і введення в експлуатацію представники виробника з центрального офісу через війну не могли приїхати в Україну, але завдяки місцевій сервісній службі «БЮЛЕР Україна» вдалось усе змонтувати й ввести в експлуатацію без затримок. На сьогодні компанія реалізує кілька проєктів із будівництва та реконструкції переробних підприємств, чому так сприяла підтримка західних грантів. Це і борошномельні підприємства, і комбікормові заводи. Отже, Україна експортуватиме більше продуктів переробки зерна й продуктів тваринництва, і компанія «БЮЛЕР» як постачальник технологій та обладнання бере у цьому найактивнішу участь.
Тож для швидкого розуміння, куди рухається світ у напрямі харчового виробництва, насамперед слід звертати увагу на лідерів ринку. Їх розробки, локальна присутність і підтримка вказують не лише на новації, що впливатимуть на галузь найближчі роки, а й на регіони, які вбачаються перспективними для розвитку в масштабах планети.
Володимир Василенко за матеріалами виступу Андрія Шарана на форумі «ВЛАСНИЙ ЕЛЕВАТОР: економіка зберігання»
The Ukrainian Farmer
