Як застосування нанодобрив впливає на продуктивність ріпаку, – дослідження

Застосування системи удобрення, яка поєднує основне внесення мінеральних добрив восени, ранньовесняне азотне підживлення та обробку насіння й позакореневе застосування нанодобрива забезпечило отримання окупності 1 кг NPK добрив урожаєм ріпаку озимого в межах 15,6–23,3 кг насіння.

Про такі результати досліджень ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського» пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якщо порівнювати такі рівні окупності добрив із застосованим у досліді агрохімічним фоном, то додавання до системи удобрення ріпаку нанодобрива у 2,2–2,8 раза підвищило агрономічну ефективність мінеральних добрив. Для оцінювання можливої економії мінеральних добрив за застосування нанодобрива було проведено аналіз ролі кожного зі способів його застосування, окремо агрохімічного фону та комплексу заходів у прирості врожаю ріпаку озимого. Частка окремо мінеральних добрив у прирості врожаю ріпаку становила 18%, а окремо нанодобрива – всього 3% (рис. 2).

Натомість комплекс – агрохімічний фон і позакореневе живлення нанодобривом охоплює частку 30% у прирості врожаю насіння, що у 1,4 раза є вищим навіть за сумарний внесок окремо мінеральних добрив і нанодобрива. Позакореневій обробці й передпосівній інкрустації нанодобривом у комплексі з агрохімічним фоном належить частка 49% у прирості врожаю насіння, що у 2,3 раза є вищим за сумарний внесок окремо мінеральних добрив і нанодобрива.

Тож результати цих досліджень підтверджують можливість економії мінеральних добрив, але в розумних обсягах, підтримуючи родючість ґрунту на належному рівні. Важливо пам’ятати, що система удобрення має забезпечувати не лише прибутковість виробництва, а й відтворення родючості ґрунту для забезпечення належної врожайності наступних культур сівозміни.