Андрій Шульгань, власник ФГ «Малинківське», не користався державними програмами підтримки. Він має два напрями виробництва — садівництво (яблуні) та ягідництво (малина на заморожування), які добре диверсифікують один одного. Коли вкотре виникли плани розширити сад, для Шульганя це не становило жодної проблеми, якби не війна.
«Уже 2,5 року ми допомагаємо ЗСУ і офіційно, і приватно, допомагаємо своїм односельцям, родичам, друзям, які на фронті, — пояснює він. — Це немалі кошти, і я взагалі у такій ситуації не став би розширювати сад, якби не було державного гранту».
Перший досвід фінансових відносин із державою виявився і вдалим, і — ні. Спочатку довелося «повоювати» з Дією, потім довго очікувати грантові кошти, так що ледве не стало під питання закладання саду. З іншого боку, проєкт саду в нього прийняли в міністерстві без жодної претензії, адже його робила професійна команда проєктантів, а італійські саджанці пощастило купити зі знижкою.
Господар каже, що йому дуже допомогла підтримка асоціації «Укрсадвинпром» і тих, із ким він безпосередньо співпрацював на перших кроках по грантовому проєкту. Але про все за порядком.
ЯКІСНИЙ СТРИБОК
Андрій Шульгань до того, як 10 років тому започаткувати агробізнес, працював у банківській сфері. Уміючи добре рахувати гроші, він підійшов до нової справи дуже виважено. Грошей на вітер не викидав, мовляв, хотів спробувати спочатку нову справу. В саду ставив дерев’яну шпалеру, купував українські саджанці, недорогі підщепи. Поступово зрозумів, що в нього виходить, проте зірок із неба не хапав.
Каже, що з агрономами йому не щастило, тому він був сам собі агроном.
Спочатку садив, як він каже, «много та дурного» — Глостер, Пінова, тобто сорти, що не популярні на світовому ринку, а пізніше — вже «правильні» Галу, Джероміном, Ред Джонапринцем. Та й Голден, якій у господарстві вирощують на 106-й підщепі, також може йти на експорт, додає він.
Так само обережно, як він витрачав гроші, Шульгань підходив і до вибору контрагентів по бізнесу, постачальників. Через три роки хазяйнування прийшов час стратегічних змін у господарстві, щоб виводити садок на новий рівень. Щонайменше треба було закладати додаткові гектари новими сортами на новій якісній шпалері з опцією під майбутню протиградову сітку. Нові справи звели його з EFT Group.
«Директор Вадим Кузьмінський сам приїжджав до мене, навчав, — згадує Андрій, — показував, як треба ставити стовпчики, монтувати дроти».
З такими партнерами й агроном уже був не потрібний, каже він, утім, і сам фермер відтоді навчився багато чого і нині керує всіма процесами самостійно. Проте і з EFT Group не розлучається.
«З ними зручно працювати, тому що вони можуть запропонувати все, що потрібно для посадки саду», — просто пояснює він свій вибір. Придбав у компанії крім шпалери та компонентів до неї два обприскувачі й іншу техніку.
Сьогодні ФГ «Малинківське» обробляє 23,5 га саду, продукція йде і на експорт, і на внутрішній ринок. Нові 2,5 га додав цієї весни сортом Ред Делішес, освоюючи грант.
Проєкт робила львівська фірма «Харчпроект» — партнери EFT Group. Спрацювали і швидко, і якісно — проєкт прийняли без жодного зауваження.
Подати документи на грант виявилося, на перший погляд, просто, але спіткнулися о, здавалося б, дрібницю.
«Програма Дія не хотіла приймати мій електронний ключ підпису керівника фермерського господарства, — розповідає Андрій. — Річ у тім, що члени правління ФГ були прописані в системі як засновники, і Дія цього не “розуміла”. Мені вдалося крок за кроком з’ясувати причину й довести справу до кінця, але час на це пішов. Раджу звернути на це всім власникам ФГ, які планують подаватись на грант».
Коли система пропустила, через 10 днів фермер мав на руках погодження на грант, проте не знав, що найбільша затримка його очікує далі. Доки грантові кошти впали на рахунок Ощадбанку, пройшло добрих півтора місяця.
«Час спливав, євро дорожчало, хлопці з EFT переймалися, що пізніше мені буде платити дорожче, тож прийшлося кинути всі кошті, зароблені на яблуках та малині, позичити, — згадує Шульгань. — У результаті ми все встигли придбати, закласти сад. Ще й італійські саджанці з розсадника FENO — ще одного партнера EFT — вдалося купити за знижкою близько 3 євро за штуку».
Якби фермер чекав грантові кошти, витратив би значно більше через стрибки курсу. Це якби взагалі встиг придбати все необхідне для закладання, додає він.
«З грантових 2 млн гривень, які нарешті прийшли, я встиг витратити всього 200 тис., — каже Андрій. — Тож тепер вони лежать на рахунку — ждуть своєї черги на продовження проєкту».
Другу половину площі під грант у 2,5 га фермер має закласти навесні 2025 року. Це буде обов’язково експортний клон Гала — який саме, поки що не вирішив. Саджанці будуть також італійські, як і все інше, — знову від EFT Group.
«Тепер можу сказати, що стовпи, протиградову сітку і все до них буду точно купувати в них, — каже Андрій. — Протиградову відклали на 2026 рік, але вона однозначно потрібна, тому що гради нас із кожним роком усе сильніше — цього року до 40–50% пошкоджених плодів».
ФРУКТОВІ ТЕХНОЛОГИ
Коли почала діяти грантова програма, кількість клієнтів EFT Group суттєво збільшилася — люди почали активно закладати сади, розповідає Руслан Ловничий, директор компанії.
«Сьогодні їх у нас близько пів сотні таких грантових клієнтів, — уточнює він. — У перший рік процедура видачі грантів могла затягуватись на дуже тривалий час, коли врахували всі її недоліки, а садівники навчились нею користуватись, все пішло як по конвеєру».
Іноді менеджери компанії починають працювати за грантовим проєктом із нуля, коли клієнт ще тільки готує документи. Паралельно EFT робить свою роботу: спеціалісти виїжджають на ділянку, заміряють, роблять геодезію, планування, розбивають сад, обчислюють компоненти.
Далі, коли кошторис погоджено з клієнтом, рахунки оплачено, компанія починає завозити складники та встановлювати сад. EFT має свою техніку для встановлення стовпчиків, вкручування анкерів, є бригада монтажників, яка на цьому етапі супроводжує клієнта. Далі — монтаж всіх компонентів шпалери — троси, затискачі тощо.
Другий етап, на якому долучається EFT, коли клієнт хоче оснастити свій сад сіткою проти граду. Все відбувається за тим самим сценарієм: обчислюють кількість складників, завозять вироби, необхідні для встановлення, і протягують сітку. Вона може бути різною — чорною, сірою, кристалічною — залежно від регіону, сорту яблук тощо.
«Ми можемо й на другий, третій рік також допомагати нашому клієнтові закладати нові насадження за грантовою програмою або підтримувати вже закладені: наприклад, додавати дріт до шпалери мірою росту дерев, — додає Ловничий. — Здебільшого до нас звертаються ті, хто закладає яблуню, грушу, черешню, фундук — це ті культури, де є шпалера».
EFT Group постачає переднапружені стовпчики молдавського та італійського виробництва, які українські садівники вже давно випробували. «Ми впевнені у якості всіх складників, які завозимо з Європи або які виробляють в Україні», — каже Руслан Ловничий.
Тим часом новий сад у ФГ «Малинківське» почувається непогано — тут провели вже 5–6 обприскувань і підживлюють. У березні планується перше обрізування молодого саду.
У майбутньому Андрій Шульгань планує довести сад до 30 га і, можливо, на цьому зупинитись: краще менша площа, але висока якість, аргументує аграрій.
«Якщо грантова програма ще буде діяти, однозначно буду її брати або під сад, або під перероблення на заморожування малини, можливо, під будівництво нових камер зберігання під яблука, — планує фермер. — Якщо ви маєте офіційно найману робочу силу, платите податки, працюєте з мережами або з експортом — освоїти грант не буде проблемою».
Садівництво по-українськи
