Як запобігти деградації ґрунту на схилах

Дієвим заходом запобігання деградації ґрунтів на схилах є утримання ріллі за схемою раннього пару, що передбачає відмову від зяблевого обробітку, проведення фонового дискування на початку весняних польових робіт і наступне (через 3–4 тижні) розпушування ґрунту безполицевими знаряддями на глибину до 14–16 см залежно від погодних умов, маси рослинних решток і забур’яненості поля, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Для поліпшення фітосанітарного стану посівів озимини запровадження раннього пару після стерньових попередників має включати суцільне екранування поверхні ґрунту рослинами пожнивної (проміжної) культури або внесення гербіцидів із групи гліфосатів у післяжнивний період.

Система диференційованого обробітку ґрунту після зайнятих парів і непарових попередників підпорядковується вирішенню двох основних завдань: створенню ерозійно стійкої поверхні поля (наявність 50–70% подрібнених і частково загорнутих рослинних решток завдовжки 5–10 см, якісне кришення скиби з переважанням грудочок 3–5 см) і передумов для отримання повноцінних сходів озимих культур і доброго розвитку рослин, густий трав’яний покрив яких захищає ріллю протягом майже року.

Вирішальне значення має своєчасність і послідовність технологічних операцій: негайне лущення стерні після збирання попередньої культури дисковими чи плоскорізними знаряддями на 8–10 см, основний обробіток комбінованими агрегатами на 12–14 см, розпушування ґрунту паровими культиваторами на глибину загортання насіння.

Слід зазначити, що поверхнево розпушений (до 8 см) еродований ґрунт швидко ущільнюється й запливає, водночас він не здатний акумулювати вологу опадів і, піднятий водою з дна борозни, може змиватися на всю глибину обробітку.

Нагадаємо, міграція ґрунтових мас на схилах призводить до гетерогенності родючості ґрунту. Раніше повідомлялося, як збалансувати мікроелементне підживлення культур на схиловому полі та як гармонізувати підживлення на схилових ґрунтах.