Коростяні захворювання знижують продуктивність ВРХ
У великої рогатої худоби з хвороб, спричинених акариформними кліщами, найчастіше виявляють саркоптоз, псороптоз і хоріоптоз. Ці хвороби ще називають коростяними захворюваннями, або коростою, пише журнал The Ukrainian Farmer.
Ці три хвороби мають схожі клінічні ознаки: характеризуються вираженим свербежем, запаленням шкіри, облисіннями й зниженням продуктивності у хворих тварин. Проте є певні відмінності в будові й локалізації збудників.
Саркоптоз спричиняють кліщі Sarcoptes caрre (у кіз), S. ovis (в овець), S. bovis (у ВРХ) родини Sarcoptidae.
Псороптоз спричиняють кліщі роду Psoroptes, їх ще називають нашкірники. Вони паразитують у овець (P. оvis), ВРХ (P. bovis).
Хоріоптоз тварин спричинюють кліщі-шкіроїди. На вівцях і козах паразитують кліщі Chorioptes ovis і Ch. caprae, на ВРХ ‒ Ch. bovis. Кліщі-шкіроїди належать до родини Psoroptidae.
Усі коростяні кліщі живляться лімфою, епідермісом, запальним ексудатом. Залежно від виду, паразитують у різних шарах шкіри. Так, саркоптеси ‒ в глибоких епідермальних шарах, псороптеси ‒ в поверхневих.
Самки відкладають по 2-8 яєць, усього за життя ‒ 40-60. Одна генерація кліщів розвивається за оптимальних умов упродовж 15-19 діб, проходить фази яйця, личинки, протонімфи, телеонімфи й імаго. Самці кліщів живуть до 1 місяця, після копуляції з телеонімфами гинуть. Самки живуть до 1,5 місяця. У навколишньому середовищі ці кліщі не розмножуються.
Перші ознаки зараження саркоптозом виникають на шкірі голови худоби, потім на шиї, з часом поширюються на спину, боки, груди, живіт. За ускладнення патологічного процесу з’являються ознаки інтоксикації, і деякі тварини гинуть.
За ураження псороптозом перші ознаки помітні на тулубі ВРХ, у місцях зі щільним волосяним покривом (на шиї, спині, боках, корені хвоста), пізніше ‒ на інших ділянках тіла. Тварини худнуть, падає продуктивність. У літній період ознаки інвазії майже зникають, однак вгодованість тварин низька. У стійловий період процес знову загострюється.
За хоріоптозу у ВРХ уражуються корінь хвоста, вим’я, стегна. Характерним є свербіж, який посилюється вночі, в сиру дощову погоду. Тварини гризуть кінцівки, ретельно вилизують місця ураження, переступають з ноги на ногу, б’ють ними об підлогу, риють землю.
У ВРХ кліщі поширюються з кінцівок на промежину, внутрішню поверхню стегон, спину. Шерсть випадає, шкіра стає грубою й складчастою, місця запалення вкриваються сірими лусками, кінцівки потовщуються. Тварини кульгають, худнуть і не можуть рухатися, загальний стан їх погіршується. Важкий перебіг хвороби спостерігається в молодняку ВРХ.
Як повідомлялося, саркоптоз тяжче протікає у молодняку свиней.