Одним із найпоширеніших запитань серед виробників бройлерів є визначення того, наскільки прохолодніше птиця почувається за різних обсягів руху повітря.
Хоча існують діаграми, що надають приблизні оцінки, ми насправді не знаємо точного ступеня охолоджувального ефекту і, ймовірно, ніколи не дізнаємося достеменно, бо надзвичайно важко визначити те, як птиця сприймає навколишнє середовище термічно.
Поняття «спекотно» чи «прохолодно» визначається сприйняттям птицею навколишнього середовища й пов’язано зі швидкістю втрати тепла птицею. Птиця завжди втрачає тепло в навколишнє середовище, оскільки температура її тіла приблизно 41 °C, вища за температуру повітря в приміщенні. Чим більше тепла птиця втрачає, тим холодніше вона почувається.
Якщо птиця виробляє тепла більше, ніж втрачає, температура її тіла підвищується, і їй стає спекотно. Якщо ж вона втрачає тепло з невеликими зусиллями або без жодних зусиль, така температура вважатиметься для неї комфортною.
Очевидно, що температура в пташнику має великий вплив на швидкість втрати тепла птицею. Чим нижча температура довкілля, тим більше тепла птиця втрачає в повітря, що її оточує, і тим їй прохолодніше.Відносна вологість є ще одним важливим чинником, що впливає на втрати тепла. Близько 60% втрати тепла птицею відбувається через випаровування вологи через дихальну систему. Щоразу, коли птиця дихає, виводиться тепло. Це притаманне як добовому курчаті, так і 50-тижневій особині батьківського стада бройлерів. Дихальна система птиці — це, по суті, мініатюрна система випарного охолодження. Чим нижча відносна вологість, тим більша кількість вологи випаровується з дихальної системи птиці. Чим більше тепла птиця вивільняє, тим прохолодніше їй стає.
Таким чином, навіть якщо в приміщенні підтримується рекомендована температура, а вологість буде занадто низька (20%), одноденне курча замерзне. І, навпаки, коли температура в пташнику 18 °C, але вологість занадто висока (80%), бройлеру буде спекотно.
Це можуть бути найочевидніші проблеми, що впливають на сприйняття птицею температури, але є й інші не менш важливі чинники.
ШВИДКІСТЬ РОСТУ І ПОРОДА
Одним із чинників є швидкість росту: чим швидше росте птиця, тим більшу кількість корму вона споживає й тим більше тепла виділяє. Тож те, чи буде спекотно птиці вагою 1,8 кг за 24 °C певною мірою залежатиме від швидкості її росту. Птиця, що швидко росте і яку годують високоенергетичним кормом, може не втрачати достат ньо тепла, яке виробляє, що, можливо, буде причиною теплового стресу.
Водночас птиця, яка не споживає багато корму, наприклад, молодняк батьківського поголів’я, може відчувати прохолоду за 24 °C, тому що втрачає занадто багато тепла відносно тієї, що виробляє. Це стосується і молодих курчат. Якщо курча споживає багато корму й швидко росте, температуру в пташнику зазвичай потрібно знижувати протягом першого тижня, ніж для птиці, що росте повільно. Пояснюється це тим, що курча, яке швидко росте, виробляє більше тепла, тому йому потрібна нижча температура в пташнику, щоб почуватися комфортно.
Крос птиці — ще один чинник, який може вплинути на сприйняття птицею тепла. Наприклад, деякі кроси стають повністю опереними раніше за інших. Чим нижчий рівень покриття пір’ям у певному віці, тим більше втрачатиме тепла птиця і тим прохолодніше почуватиметься.
ЩІЛЬНІСТЬ ПОСАДКИ
Щільність посадки може мати великий вплив на сприйняття птицею свого теплового середовища, особливо під кінець виробничого туру. Дослідження показали, що чим вища щільність, тим нижча швидкість втрати тепла і тим тепліше буде відчуття птицею незалежно від температури в пташнику.
Наприклад, температура 21 °C була б більш прийнятною для 5-тижневої птиці, яка ще не готова до забою, ніж для тієї, яку вирощують до ринкової ваги 3,6–4,0 кг для забою у віці 8 тижнів. Одна має максимальну щільність у вираженні кг/м. у віці 5 тижнів, тоді як інша повинна мати значно нижчу щільність (від 30 до 50%) у тому самому віці.
Кількість повітря, що рухається над птицею, також впливає на швидкість втрати тепла. Загалом більша швидкість вітру призводить до більшого виведення тепла. Однак кількість виведеного тепла залежить від різниці між температурою тіла птиці та температурою повітря, що ускладнює ситуацію. Чим ближча температура повітря до температури тіла птиці, тим менш ефективним є рух повітря для виведення тепла птицею.
Дослідження виявили, що навіть за швидкості вітру приблизно 3,05 м/с кількість тепла, яку виводить птиця, може зменшитися вдвічі, якщо температура повітря в приміщенні підвищується з 24 до 31 °C. Якщо температура повітря підвищується до температури тіла птиці, приблизно 41 °C, птиця тепло не виводить незалежно від швидкості повітря.
Було проведено дослідження температури тіла 7-тижневих бройлерів за щільності від 19 до 38 кг/м.. Температура в приміщенні коливалася від 13 до 27 °C, а рух повітря над птицею становив менше за 0,50 м/с протягом тижневого експерименту. Дослідження показало, що температура тіла птиці підвищується зі збільшенням щільності посадки. Наприклад, за збільшення щільності посадки з 19 до 30 кг/м. й температури в приміщенні 20 °C температура птиця підвищувалася приблизно на 0,2 °C. Мірою того як щільність посадки збільшилася з 30 кг/м. до 38 кг на площу, температура тіла підвищилася ще на 0,2 °C.
Дослідження ілюструє той простий факт, що чим вища щільність, тим нижча швидкість втрати тепла птицею і тим спекотніше вона почуватиметься незалежно від температури в приміщенні. Як наслідок, оптимальна температура в пташнику в певному віці певною мірою залежатиме від віку.
ОПЕРЕННЯ
Вік птиці також впливає на те, чи легко втрачається тепло. Молода птиця має відносно мало пір’я (коефіцієнт опору теплопередачі (КОТ)), тому вона втрачає тепло швидше, ніж старша повністю оперена . Крім того, молода птиця має більшу площу поверхні на 1 кг ваги, ніж доросліша птиця, що теж збільшує швидкість втрати тепла, порівнюючи з бройлером ринкової ваги.
Швидка втрата тепла молодими курчатами є основною причиною, чому зазвичай їхнє вирощування починається приблизно за температури 32 °C й поступово знижується до 18–21 °C, коли птиця досягає ринкової ваги. Потрібно допомогти зменшити швидкість втрати тепла маленьким пташеням і збільшити, коли птиця стає старшою і відчуває труднощі з втратою тепла, потрібного для комфортного самопочуття.
На жаль, це не єдині чинники, що впливають на швидкість втрати тепла: тепловиведення від погано ізольованих стель і дахів або припливних клапанів, рівень активності птиці, ніч проти дня, тип і глибина підстилки також можуть впливати на цей процес. Що ще складніше — всі ці чинники взаємодіють. Як наслідок, визначення того, як птиця «почувається» з будь-якою комбінацією чинників навколишнього середовища чи керування, потребує буквально тисячі досліджень.
ОБИРАЄМО ПРАВИЛЬНИЙ КУРС УСУНЕННЯ ПРОБЛЕМ
Отже, який найточніший спосіб визначити, чи комфортно почувається птиця?
Спочатку почніть із температури в пташнику, рекомендованої постачальником кросу, з яким ви маєте справу. Потім знайдіть час, щоб вивчити загальний зв’язок між згаданими раніше чинниками та втратою тепла.
Зі збільшенням вологості птиці стає спекотніше. Вищі темпи росту, як правило, вимагають нижчих температур у приміщенні. Зі збільшенням швидкості повітря птиця відчуватиме прохолоду. Пір’яний покрив, а також щільність посадки впливатимуть на втрати тепла. Зробіть невеликі корегування рекомендованої температури в приміщенні залежно від конкретної ситуації.
Та найголовніше — знайдіть час, щоб посидіти у своїх пташниках і поспостерігати за поведінкою птиці. Не поспішайте виходити як тільки зібрали падіж або відрегулювали лінії корму та напувалки. Просто зайдіть у пташник, візьміть відро, переверніть його догори дном, сядьте і спостерігайте за своєю птицею близько 10 хв.
Вони розміщені рівномірно по всьому пташнику чи збиваються до купи? Скільки птиці важко дихають, розкриваючи дзьоб? Чи занадто вони галасливі? Скільки їдять? А скільки сплять?
Можливо, звучить трохи дивно, але якщо ви знайдете час послухати свою птицю, вона розкаже вам усе, що вам потрібно знати.
За матеріалами Майкла Зарика, інженера-спеціаліста кафедри птахівництва Університету штату Джорджія (США)
Наше Птахівництво
