Як ефективно захистити ріпак від фомозу у сівозміні з короткою ротацією

Тривалі вегетаційні періоди осені та щільна сівозміна з частим поверненням ріпаку на попереднє місце вирощування створюють передумови для інфікування рослин ріпаку фомозом (Phoma lingam).  До того ж самому збуднику є характерними чимало різних джерел відтворення інфекції впродовж тривалого періоду (інфікована стерня ріпаку та його падалиця у цьому ж полі, наявність пікнід на листах у культурних посівів), що ускладнює контроль та боротьбу з ним. Для виршення цієї проблеми в компанії DSV радять обирати RLM-гібриди ріпаку.

Поширення спор (аскоспор) за допомогою вітру відбувається на великі відстані впродовж тривалої частини вегетації озимого ріпаку. Присутня волога у вигляді крапель на рослинах є запорукою для інфікування. Також сприяють цьому наявні будь-які пошкодження шкідниками (укуси), морозяні чи внаслідок механічної дії тріщини на стеблі та корені.

Завдяки спорам збудник проникає у листок через продихи, з часом вростаючи через черешок рухається до стебла, колонізуючи судино-провідну систему рослини. Зовнішні прояви спершу ми можемо спостерігати на листках – пізніше на стеблах, кореневій шийці та корені.

Селекційно на сьогодні досягнуто чималого успіху у створені та відборі доволі стабільних за продуктивністю та резистентних до Phoma lingam (Leptosphaeria maculans – найбільш шкодочинної форми) гібридів. Завдяки резистентним типам RLM-гібридів ріпаку до найбільш шкодочинних форм Leptosphaeria maculans ми гарантовано отримуємо рослини практично з відсутністю негативної дії гриба в рослині.

Та чи можливо за вибору RLM відмовитись від використання фунгіцидів в системі захистку культури (триазолів в основному) або досягнути заниження норм внесення, як в осінній, так і в весняний період розвитку? Перший вагомий і один з небагатьох  аргумент проти відмови від використання триазолів – це поява нових, більш агресивних форм Phoma lingam, з якими в майбутньому продуктам із RLM буде все важче і важче протидіяти.

Тобто RLM необхідно сприймати як допоміжний інструмент задля підвищення ефективності використаного фунгіциду, де на генетичному рівні рослина ріпаку не дає повністю (на 100%) реалізувати свій потенціал збуднику захворювання, виділяючи токсичні продукти життєдіяльності у ній. Комерційним зиском за наявних економічних умов може стати те, що ефективний контроль тут може здійснюватись за допомогою однокомпонентних фунгіцидів-морфорегуляторів (на основі тебуконазолу чи метконазолу), які на додачу ще й добре зміцнюють основу стебла при цьому.

А як правильно діяти, якщо за умов короткої сівозміни обрано не RLM-наявні гібриди? Звісно, в характеристиках часто зустрічаються слова: «висока польова толерантність до Phoma lingam». Вона за умови відсутності сівозмінного тиску працює досить добре, а шкодочинність від збудника є незначною або мало помітною.

Однак в умовах коротких та щільних сівозмін однокомпонентних фунгіцидів-морфорегуляторів не завжди може бути достатньо, тому більш ефективними можуть виявитись продукти, де поєднано синергізм діючих речовин на основі протіоконазолу чи прохлоразу, як приклад.