Вакцинація птиці: що занадто – то не здраво

Птиця має досить складну будову респіраторної системи: її дихальні шляхи вкриті війковим епітелієм. За будь-яких ушкоджень респіраторного тракту птиця не може відкашлятися, тому частинки пера, корму, посліду, підстилки, шкіри, а також бактерії, віруси, гриби, яйця паразитів можуть легко потрапляти в її дихальні шляхи.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Порушення роботи системи вентиляції у пташнику може спричинити комплекс респіраторних захворювань у птиці та поширення інфекції. До найнебезпечніших відносять хворобу Ньюкасла, інфекційний бронхіт курей, мікоплазмоз, орнітобактеріоз, пневмовірусну інфекцію, інфекційний риніт, інфекційний ларинготрахеїт, низькопатогенний грип птиці (Н9). Хворобу Гамборо також можна додати до цього списку, хоча вона не респіраторна, проте напряму впливає на поширення респіраторних захворювань.

Ухвалюючи рішення щодо вакцинації птиці, слід ураховувати тривалість її життя. Наприклад, бройлер живе всього 40-50 днів. Отже, захист має бути своєчасним. При цьому не варто перевантажувати життя птиці вакцинаціями. Але схема профілактики має бути бездоганною, особливо якість імунізацій.

Головні принципи вакцинації птиці:

– проти інфекційного бронхіту курей: класична + варіантна вакцина в інкубаторії дають перехресний захист; бустерна вакцинація;

– проти хвороби Ньюкасла: векторна і жива вакцина в добовому віці птиці, бустерна вакцинація в певний час;

– проти хвороби Гамборо: імунокомплексна вакцина в добовому віці. Не використовувати вакцини, що містять гарячі штами.

Однак слід мати на увазі, що вакцинація не замінить якісної годівлі, не виправить недоліки менеджменту чи помилок у біобезпеці господарства.