Голодне витримування птиці перед забоєм повинно вкластися у 8-12 годин

Останні 24 години перед забоєм бройлера птиці критично важливі для отримання високоякісної тушки.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

За два дні до забою в пташнику бажано лишати увімкненим світло – це стимулюватиме її споживати більше корму. Під час забою дуже важливо, щоб зоб птиці був порожній, тому перед її транспортуванням на забій годівлю припиняють.

Голодне витримування птиці має тривати 8-12 годин – не більше й не менше. У цей період дуже важливо не допускати зневоднення птиці. Для цього необхідно забезпечити вільний доступ до напувалок. Вода, серед іншого, покращує перистальтику кишківника та допомагає випорожнити його.

Також важливо потурбуватись, щоб птиця уникла стресів.

Якщо період голодного витримування був закороткий, то можлива контамінація тушки фекаліями. Це – одна з поширених причин контамінації тушки камбілоткатером, сальмонелою тощо.

Крім того, через високий рівень поживних речовин у крові у міжклітинному просторі та в клітинах накопичується багато глікогену. Він окислюється, що створює наднизьку кислу реакцію в грудних м’язах. У результаті після забою тушка матиме блідий колір грудних м’язів із слизовим ексудатом.

За надто довгого голодного витримування у кишківнику птиці накопичуються гази, тоншає шар слизу у кишківнику, що погіршує його цілісність і може призвести до розриву, з’являються крововиливи. За таких умов тушка контамінується жовчю, залишками посліду, відповідно сальмонелою та іншими бактеріями. Знезараження її потребує додаткових коштів, ресурсів і часу.

Якщо птицю перед забоєм тримати надто довго, без поживних речовин і глюкози в крові знизиться рівень рН, і грудні м’язи тушки вийдуть надто темними, сухими та  непластичними.

Як повідомлялося, ураження курячої тушки можуть вказати на проблему утримання.