Який ґрунтообробіток під озиму пшеницю найкраще підходить після зернобобових

Після збирання зернобобових люпину, гороху та вики на Поліссі та районах достатнього зволоження Лісостепу за наявності на полі багаторічних бур’янів групи коренепаросткових ґрунт одразу обробляють дисковими знаряддями з подальшою оранкою на 20–22 cм або на глибину гумусового горизонту на бідних дерново-підзолистих ґрунтах, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якщо ґрунт сухіший, то плуги агрегатують із котками, а коли ті залипають ґрунтом, то їх міняють на важкі зубові борони. Проте оранка в системі основного обробітку під озиму пшеницю після гороху й вики в підзонах нестійкого та недостатнього зволоження в Лісостепу та в Степу призводить, як правило, до утворення бриластої ріллі, яку потім дуже важко довести до дрібногрудкуватої.

Така рілля не лише не накопичуватиме воду з опадів, а й навіть втрачатиме ту вологу, що була в ґрунті до обробітку. Тому виробники цілком обґрунтовано відмовляються від полицевого обробітку й уже давно перейшли на поверхневий обробіток ґрунту, застосовуючи для цього дискові лущильники.

Дехто з метою економії часу (а може й коштів) замість дискових лущильників застосовує важкі дискові борони, які за один прохід добре подрібнюють післязбиральні рештки й краще за лущильник знищують багаторічні бур’яни, проте розпушують верхній шар ґрунту глибше за глибину загортання насіння озимої пшениці.

За умов посушливого періоду від збирання гороху до сівби пшениці це може негативно позначитись на сходах озимини – через глибоке пересихання верхнього шару вони можуть не з’явитись зовсім або будуть зрідженими й недружними.

Раніше повідомлялося, які особливості підготовки ґрунту до сівби озимих. Нагадаємо, наразі утримуються малосприятливі умови для сівби озимих культур в оптимальні строки.