Аграрії жнивують, маючи за плечима багато проблем

Аграрії Волині завершують жнива, маючи за плечима багато проблем. Собівартість вирощування продукції зараз навіть важко підрахувати, але вона набагато вища, ніж та ціна, яку дають за збіжжя.

Зокрема, напередодні жнив аграріям зробили «подарунок» у вигляді повернення ПДВ на рівні 20% та акцизу на пальне. Гроші від останнього йдуть до Дорожнього фонду, які переспрямовуються на ремонт доріг й якими аграрії не користуються. Внаслідок повернення довоєнного оподаткування ціни на пальне зросли з 33 до 51 грн/л.

Наразі фермери навіть не знають, що сіяти восени. В дуже багатьох бракує оборотних коштів на пальне, добрива, насіння, виплату орендної плати тощо. А з програмами кредитування також є певні нюанси: рік ще не завершився, а вже у вересні гроші потрібно віддавати, хоча у нашому регіоні на полях ще стоїть зелена соя, кукурудза тощо. Великі компанії ще якось випливають, а ось малим та середнім фермерам дуже важко.

Крім того, аграрії відчувають значний дефіцит кадрів. На Волині наразі бракує близько чверті механізаторів. До лав ЗСУ йдуть і представники інших спеціальностей, в тому числі представники робітничих.

Звісно, аграрії допомагають один одному по сусідству, але кооперуватися на рівні регіону дуже важко. Ба більше, в обслуговуючому кооперативі має бути постійний штат, щоб фермери – члени кооперативу купували певні послуги з сівби чи оранки по собівартості. Така кооперація була б доречною задля складних технологічних процесів або придбання сучасної техніки тощо.

Загалом для того, щоб вирішити проблему дефіциту кадрів в агропромисловому комплексі, по-перше, потрібно перемогти росію. Й не просто вигнати, а так, щоб вона більше навіть ніколи не замислювалася до нас іти.

Ще одне болюче питання – другий етап земельної реформи, який може бути запроваджено з 1 січня 2024 року. Він передбачає допуск на ринок юридичних осіб за збільшення до 10 тис. га максимального розміру землі, яку можна купити.

Й наразі ми бачимо з боку компаній з іноземним капіталом, підготовку до 2024 року. Найстрашніше те, що в нашому регіоні працюють представники компаній, які напряму пов’язані з Федеральною службою безпеки рф. «Обробляли» пайовиків за цією ж схемою і представники ОПЗЖ. Вони займаються тим, щоб якомога більше вступити у земельні відносини з пайовиками, адже з січня 2024 року орендар матиме першочергове право купівлі землі.

Важливо, що вони цікавилися прикордонням з Польщею, де дуже бідні землі, на яких навіть за великого бажання неможливо отримати гарний врожай. Представники таких компаній їздили по селах, вішали оголошення й пропонували по 10 тис. грн орендної плати за гектар. Для розуміння: згідно з п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, який становить від 3 до 12% від нормативної грошової оцінки (НГО).  На Волині середня нормативна грошова оцінка становить 21806 грн/га. Орендна плата в 10 тис. грн за гектар на сьогодні – це близько 50% від нормативної грошової оцінки землі. І це, повторюсь, за ділянки у деградованих районах. Зрозуміло, що фермери, які дійсно займаються землеробством, не мають таких коштів й розраховуються з пайовиками, в тому числі, агропродукцією. А людям хочеться мати «живі» гроші, які вони отримують наперед – ще у серпні. Й запобіжників, які б захистили орендаря – українського фермера, немає.