Як отримати найбільш об'єктивну оцінку азотного стану ґрунтів

З усіх чинних нормативних документів України, що встановлюють методи визначення сполук азоту в ґрунтах, застосування методу визначення запасу мінерального азоту в певному шарі ґрунту дозволяє отримати найбільш об’єктивну оцінку азотного стану ґрунтів, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Чинна методика дозволяє визначати як нітратний, так і амонійний азот з однієї наважки ґрунту, а отже, оперативніше та якісніше проводити ґрунтову діагностику. З нормативних документів, які встановлюють методи визначення рухомих сполук фосфору або калію в ґрунтах України, найбільш об’єктивно дозволяють оцінити поживний режим ґрунтів слабколужні та сольові методи Olsen, Мачигіна, Карпінського-Зам’ятіної, Дашевського.

Важливо, що наявні угруповання забезпеченості ґрунтів К2 О для методу Мачигіна дозволяють точно оцінити калійний стан тільки важких за гранулометричним складом ґрунтів. Застосування цього методу на легких ґрунтах (також і для Полісся) веде до штучного заниження оцінки калійного стану ґрунтів (35 балів). Методи Olsen і Карпінського-Зам’ятіної дозволяють визначати тільки вміст Р2 О5 у ґрунтах.

Є також потреба у розробленні нормативного документа, що встановлює угруповання забезпеченості ґрунтів рухомими з’єднаннями фосфору за методом Olsen. Застосування кислотного методу Кірсанова веде до штучного заниження оцінки фосфатного і калійного стану ґрунтів Полісся (відповідно на 50 і 45 балів).

Застосування кислотного методу Чирікова призводить до штучного завищення цієї оцінки (у два і більше рази) для некарбонатних ґрунтів зони Степу, яка становить 210 балів по фосфору і 230 балів по калію. Зрозуміло, що отримані числові значення оцінки є не абсолютними. Вони залежать від типу досліджуваних ґрунтів і величини вибірки. Поготів можна стверджувати, що ці дані досить чітко відбивають реальний стан проблеми.

Раніше було названо найефективніше комбінування сульфату амонію й аміачної селітри.