Яйця збудника аскарозу свиней досить стійкі до умов зовнішнього середовища

Аскароз свиней – одна з найпоширеніших гельмінтозних хвороб у цих тварин. Для неї характерні виснаження, схуднення, пронос, нервові розлади, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Джерелом глистяної інвазії свиней є хворі поросята та підсвинки, а також дорослі свині-паразитоносії. Первинне зараження поросят відбувається в підсисний період через забруднене вим’я свиноматки, і вже у 1,5-місячному віці в їхніх фекаліях виявляють яйця паразитів.

Найвища екстенсивність та інтенсивність інвазії – у поросят 2-4-місячного віку, менша – у свиней на відгодівлі, ще менша – у дорослих.

Особливу роль у механічному поширенні паразитів відіграють комахи, особливо мухи.

Збудник аскарозу свиней – Ascarіs suum – рожевувато-біла нематода веретеноподібної форми. Її самці завдовжки 12-25 см, самки – 20-35 см. Самка виділяє яйця сірого кольору, які в кишках свиней просочуються пігментами фекалій і стають темно-коричневими. Після запліднення самки відкладають у просвіт кишок 100-200 тис. яєць на добу, які перемішуються з фекаліями та виділяються в навколишнє середовище, забруднюючи свинарники.

Щойно виділені яйця паразита не інвазійні й містять зародок на стадії одного чи кількох бластомерів. У зовнішньому середовищі за доступу кисню, вологи й температури 18-38 ˚С вони дозрівають за 15-30 діб.

Свині заражаються, коли заковтують із кормом інвазійні яйця. У тонких кишках із них виходять личинки, активно проникають у кровоносні судини і з течією крові потрапляють у портальну систему печінки. За міграції вони линяють і дещо збільшуються в розмірах.

Через кровоносну систему печінки личинки потрапляють у праву половину серця, а звідти рухаються по легеневій артерії до капілярів легень. Далі вони проникають у легеневі альвеоли, потім бронхіоли, бронхи, трахею, зі слизом під час кашлю – у ротову порожнину й заковтуються.

Збудник паразитує у тонких кишках. Розвиток гельмінта з моменту зараження до статевозрілої стадії триває 1,5-3 місяці, а тривалість їхнього життя – 5-7 місяців.

Яйця паразитів досить стійкі до умов зовнішнього середовища та дії хімічних речовин. Так, в умовах свиноферм вони не втрачають життєздатності до 5 років, на глибині орного шару ґрунту за сприятливих умов зберігаються до 2,5 року.

Короткочасна дія 3-5% розчинів формаліну не гальмує розвиток зародка й не вбиває його. За експозиції у 4-5% розчині їдкого калію чи натру протягом 24 діб гине лише до 45% зародків усередині яєць.

Нагадаємо, лабораторні дослідження – надійний спосіб профілактики паразитарних хвороб у поросят-сисунів.