Як і коли найкраще здійснювати основне обстеження забур'яненості полів

Основне обстеження забур’яненості полів найкраще проводити у третю декаду червня – першу декаду липня, тобто перед збиранням урожаю ранніх зернових хлібів, а також після завершення робіт із догляду за просапними культурами, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Перед обстеженням слід підготувати відповідні бланки для кожного поля. Дві третини площі аркуша бланка має бути вільною для заповнення видами бур’янів, які ростуть на полі. Кожен день перед виходом на основне обстеження треба ретельно продумати маршрут переходу з поля на поле, щоб не довелося робити «холості» проходи.

Якщо в господарстві поля розміром 100– 200 га, обстежувач може за день оглянути до 1500 га посівів. Чим менші розміри полів, тим менша продуктивність праці. На збірних полях посів кожної культури слід обстежувати окремо з виділенням відповідного бланка.

Під час обстеження слід проходити по кожному полю по найбільшій діагоналі. Для зручності аналізу матеріалів обстеження всі види бур’янів слід розташовувати в три окремих колонки в бланку: ярі; зимуючі, озимі, дворічні; багаторічні.

Виявлені під час обстеження бур’яни слід поділити на три групи: домінантні, субдомінантні та супутні. Домінантними вважаються ті бур’яни, маса яких у загальній масі всіх бур’янів становить понад 10%, субдомінантними – 3-10%, супутніми – менше за 3%.

Оцінювання ступеня домінування проводять приблизно, окомірно, відразу після закінчення обстеження поля. Біля тих видів, які оцінили як домінантні, в бланку ставлять літеру «д», субдомінантні – «с».

Виходячи із сукупності домінантних, субдомінантних видів бур’янів, визначають тип забур’яненості. У назву складного типу додають два-три простих у порядку їх домінування в бур’янистому угрупуванні. Це може бути, наприклад, злаковооднорічно-коренепаростковий, коренепаростково-злаковооднорічний, коренепаростково-дводольномалорічний і т. ін. Виходячи з трьох простих типів забур’яненості, загальна кількість комбінацій складних типів може бути 12.

Під час проходження по полю у 20–30 місцях окомірно визначають рівень забур’яненості. Потім вираховують середнє значення бала забур’яненості. Бажано спочатку (до набуття необхідного досвіду окомірного оцінювання рівня забур’яненості) відібрати рослинні зразки на майданчиках розміром 0,15–0,25 м² й окремо зважити культури та бур’яни, а потім обрахувати відсоток бур’янистих рослин у загальній масі агрофітоценозу.

Раніше повідомлялося, як боротися зі злаковими просоподібними бур’янами в посівах сої без гербіцидів.