Мінеральні vs органічні добрива: як віднайти баланс?

Чи можуть бути органічні добрива альтернативою мінеральним? Щоб відповісти на це питання, потрібно згадати, що мінеральні добрива винайшли лише в середині ХIХ століття, а широко застосовувати їх стали через півстоліття, коли населення планети перевищило 1 млрд людей. Однозначно можна стверджувати, що людство існувало і без міндобрив, але вони дають змогу істотно збільшити ефективність сільгоспвиробництва.

Тому перш ніж переходити з мінеральних на органічні добрива, слід звернути увагу на такі чинники:

1. Оскільки земля є основним засобом виробництва, то потрібно розуміти ситуацію з показниками родючості ґрунту, та чи можуть наявні органічні добрива перекрити всю, або хоча б часткову потребу в поживних речовинах на запланований рівень врожайності. Тому важливо зробити агрохімічний аналіз ґрунту та розрахунок потенційної врожайності сільгоспкультур.
2. Потрібно розуміти, які альтернативи мінеральним добривам є на сьогодні (перегній, рідкий гній, пташиний послід, компости, сидерати, торф та інші), вивчити їх характеристики та, звісно, врахувати вартість.
3. Чи є у вас можливість придбати потрібні органічні добрива в достатній кількості та досить швидко їх внести. Потрібно враховувати також вартість логістики органічних добрив.

Повністю переходити на органічні добрива доцільно передусім підприємствам, які займаються органічним виробництвом та мають відповідну органічну надбавку до вартості продукції. Хоча б частково перейти на органічні добрива рекомендується всім сільськогосподарським підприємствам, але, зівсно, велику частину міндобрив можуть замінити господарства, які самі розвивають галузь тваринництва, або мають поруч тваринницькі комплекси, або ж мають доступ до інших джерел недорогих органічних добрив. Відстань, на яку рентабельно транспортувати гній до власних полів в середньому становить до 10 км.

Поживна цінність гною залежить від його джерела, віку та матеріалу підстилки. Зазвичай гній компостується протягом 180 днів (6 місяців) або до повного компостування. У той час як пташиний послід має більш високий вміст азоту (NPK: 3-1-1), гній великої рогатої худоби або коней містить NPK у співвідношенні 2-1-1. Гній удобрює ґрунт протягом кількох років, втім, він також може містити насіння, через яке проростають бур’яни. Компост – ще одне основне удобрення органічного землеробства.  Компост зазвичай містить NPK у співвідношенні 2-1-1. Однак співвідношення може змінюватись в залежності від органічного матеріалу.

За результатами багатьох досліджень, ефективність тільки органічної системи удобрення нижча, у порівнянні з мінеральною системою, в середньому на 10-20%. Найбільшу ефективність має органо-мінеральна система удобрення, коли мінеральними добривами доповнюється потреба в поживних речовинах на плановану врожайність. Слід відмітити, що ефективність органічної системи удобрення ефективніша саме в умовах недостатньої вологи, а за достатнього та надмірного зволоження більший ефект дає використання мінеральних добрив.

Дедалі ширшого розповсюдження в країнах ЄС набуває застосування сидеральних культур (конюшина, люцерна, еспарцет, тритикале, ячмінь, редька, гірчиця ін.). Сидеральні культури та їх суміші дозволяють доповнити існуючі сівозміни та додатково наситити орний шар ґрунту поживними речовинами, покращити його фітосанітарний стан та структуру. Так під час збору 10 т зеленої маси люпину ґрунт збагачується азотом на 54-56 кг/га, конюшиною – на 62 кг/га, горохом та кормовими бобами – на 52 кг/га. За даними наукових досліджень, загортання в ґрунт 15-20 т/га зеленої маси рослин сидератів забезпечує ефект, рівноцінний внесенню 20 т/га гною. Слід відмітити, що витрати енергії на удобрення одного гектара із розрахунку 30 т гною перевищують витрати на вирощування сидеральної культури більш ніж у 2,5 раза.

Щодо інвестицій в обладнання, то один розкидач твердих або рідких мінеральних добрив коштує від $10 до $30 тис., залежно від виробника та продуктивності агрегата. Міксери для виготовлення компосту коштують від $10 до $50 тис., а ціна на самохідні може сягати $250 тис. Об’єм інвестицій звичайно залежить від обсягу наявної сировини (гною) та планів з унесення органічних добрив у ґрунт.

Найбільш збалансованим та перспективним є комплексний підхід з використанням, перш за все, правильної сівозміни, регулярним внесенням органічних добрив, застосуванням сидеральних культур, та застосування обґрунтованої кількості мінеральних добрив на основі аналізу ґрунту та розрахунку балансу поживних речовин.