Науковці дали рекомендації щодо першого весняного підживлення озимих

Перше (регенераційне) підживлення слід застосовувати по мерзлоталому ґрунту на слаборозвинених посівах після сходу снігового покриву перед відновленням весняної вегетації за переходу температури через 0°С, коли вночі вона набуває мінусових, а вдень плюсових значень. Тоді верхній шар ґрунту є перезволожений, добрива швидко розчиняються та поглинаються ґрунтовим комплексом.

На цьому наголошують науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.

Утім, як зазначається, їхнє засвоєння буде лише тоді, коли відновиться вегетація й почне функціонувати коренева система та й рослина в цілому. Такий агрозахід доцільний, якщо площі під озимими значні, а технічні можливості господарства обмежені.

Крім того, за нинішньої зими, коли ґрунт повністю талий, перезволожений, слід дочекатися таких температурних умов, щоб він промерз на достатню глибину для проходження техніки. Але кращий ефект І підживлення забезпечить, якщо його провести в період активного росту впродовж 10‒15 діб після відновлення вегетації, коли найбільший коефіцієнт використання поживних речовин і цей час сприятливий для відновлення та кращого розвитку надземної поверхні й кореневої системи.

Доза добрив залежно від сорту, рівня родючості ґрунту, стану посівів та інших умов може бути N15‒30. Застосовувати високі дози в І підживленні недоцільно, тому що більший ефект забезпечує роздрібне внесення азотних добрив у наступні найбільш відповідальні етапи формування елементів продуктивності та якості зерна.

Для підживлення озимих застосовують аміачну, вапняно-аміачну селітру, КАС, сульфат амонію тощо. Слід пам’ятати також про непродуктивні втрати азоту для різних видів добрив: карбамід – 40‒45%, сульфат амонію – 24‒27%, селітра аміачна – 18‒20%, селітра кальцієва – 10‒12%, КАС – 3‒5%.

Нагадаємо, на деяких сільгоспугіддях Львівщини є льодові кірки та застоювання талих вод. В цілому по Україні озимі зернові перебувають у стані зимового спокою.