Найзручніші способи діагностики еймеріозу індиків – копроскопічні

Діагноз на кокцидіоз (еймеріоз) індиків встановлюють комплексно, враховуючи епізоотологічні, клінічні дані та патологоанатомічні зміни. Для остаточного його підтвердження використовують лабораторні дослідження посліду хворої птиці.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Найзручнішими та найпоширенішими способами діагностики еймеріозу індиків є копроскопічні методи дослідження, зокрема з використанням флотаційних розчинів.

Кокцидіоз диференціюють від гістомонозу, трихомонозу, коронавірусного ентериту, сальмонельозу та колібактеріозу.

Джерелом еймеріозної інвазії є хворі індичата, а також доросла птиця – носій збудника. Резервуаром кокцидій у зовнішньому середовищі є забруднені ооцистами корми, годівниці, напувалки, предмети догляду, руки, одяг і взуття обслуговчого персоналу, а також антисанітарний стан приміщень, де скупчується значна кількість посліду.

Інвазування птиці відбувається через заковтування зрілих ооцист. У циклі розвитку еймерій розрізняють три фази (див. таблицю): мерогонію (безстатеве розмноження), гаметогонію (статеве розмноження) та спорогонію.

Перші дві фази відбуваються в організмі індиків (ендогенний розвиток), третя – у зовнішньому середовищі (екзогенний розвиток).

Нагадаємо, профілактика кокцидіозу в індиківництві складається з трьох компонентів.