Названо критичний щодо азотного живлення період для сої

В ході досліджень установлено, що для сої критичним щодо азотного живлення є період два-три тижні до квітування та два тижні після нього, пише журнал The Ukrainian Farmer.     

Брак азоту в цей період призводить до значного зменшення врожаю, і його не можна компенсувати внесенням азотних добрив у пізніші фази росту й розвитку рослин.

«Відомо, що азот є структурним компонентом органічних сполук, бере участь у всіх життєво важливих обмінних процесах у рослині. Разом із тим варто наголосити, що азот найбільше з усіх елементів живлення впливає на рівень урожайності. Добре забезпечення азотом подовжує вегетаційний період, тоді як за його браку рослини відстають у рості, листки набувають блідозеленого або жовтуватого забарвлення», – зазначила кандидат сільськогосподарських наук Жанна Молдован (Хмельницька ДСГДС ІКСГП НААН).

Відомо, що частину своєї потреби в азоті або навіть повну потребу в цьому елементі соя може задовольнити симбіотичною азотфіксацією. Проте думки вчених щодо цього дискусійні, як і дискусійним є питання застосування під сою азотних добрив.

За даними деяких дослідників, азот під сою не потрібен, бо в симбіозі з бульбочковими бактеріями рослини повністю задовольняють свою потребу в азоті, фіксуючи його з повітря. Згідно з іншою думкою, під сою слід вносити невеликі (10-30 кг/га) дози мінерального азоту, які деякі дослідники називають «стартовими».

Деякі вчені вважають, що під сою треба вносити середні дози (45-60 кг/га) азотних добрив, як доповнення симбіотрофного й автотрофного типів живлення рослин азотом. Існує і четверта думка, згідно з якою потрібно зовсім відмовитися від симбіотичного азоту й вирощувати бобові культури, вносячи мінеральний азот і досягаючи максимально можливої продуктивності, бо для бобово-ризобіального симбіозу не завжди складаються сприятливі умови.

Нагадаємо, позакореневе підживлення сої підвищує індивідуальну продуктивність рослин.