Визначено ефект від азотних добрив у позакореневому підживленні сої

Науковці дослідили ефективність застосування у позакореневому підживленні сої азотних добрив, а саме карбаміду у фази початку цвітіння, утворення бобів і наливання насіння позитивно впливає на формування показників індивідуальної продуктивності й урожайності насіння сої.

Про це свідчать результати досліджень, здіснених науковцями Хмельницької ДСГДС ІКСГП НААН, пише журнал The Ukrainian Farmer.

«За нашими підрахунками, на підставі проведеного структурного аналізу рослин установлено, що кількість бобів на рослині збільшувалась на 14,1-42,6%, кількість насінин із рослини – на 19,1-45,2%, маса насіння з рослини – на 20-46,1%, тоді як маса 1000 насінин – усього на 2,1-3,3%, – зазначила кандидат сільськогосподарських наук Жанна Молдован. – Урожайність насіння збільшувалась на 7,4–26,2% залежно від варіанта позакореневого підживлення азотними добривами».

Безумовно, кожен з описаних способів позакореневого підживлення сої має свої переваги та вади. Вони різняться за витратами на проведення та прибутками від отриманого приросту врожаю.

Саме тому, розробляючи сучасну ефективну систему удобрення сої, варто врахувати, що вона має бути спрямована не лише на збалансоване забезпечення азотом, фосфором, калієм, а й іншими мезо- й мікроелементами та, найголовніше, створювати оптимальні умови для процесів азотфіксації. Адже тільки правильно побудована система удобрення дасть змогу формувати високу та повноцінну врожайність насіння, оптимальну реалізацію генетичного потенціалу сортів сої, що вирощують аграрії нашої держави.

Нагадаємо, соя найбільше реагує на брак марганцю за прохолодної погоди.