Респіраторний мікоплазмоз у птиці контролюють за комплексного підходу

Комплексний підхід до профілактики респіраторного мікоплазмозу у птиці дає змогу успішно контролювати інфекцію. Йдеться про вакцинопрофілактику та застосування антибіотиків, пише журнал «Наше птахівництво».

Для зниження ризику резистентності слід чергувати антимікоплазменні препарати. Фторхіналони мають ширший спектр дії і можуть бути використані протягом перших кількох днів життя курчат. Крім того, їх можна застосовувати для лікування мікоплазмозу, ускладненого колібактеріозом, коли інші препарати будуть не настільки ефективними.

Для запобігання розвитку мікоплазмозу на 4-5-му тижнях життя курчат як альтернативу фторхіналонам використовують активні макроліди. При цьому вибирають препарати з низькою токсичністю: ентерофлоксацин, тиамутин, катасаміцин. Вони дають змогу уникнути негативних наслідків вакцинації живими вірус-вакцинами на тлі респіраторного мікоплазмозу.

Дедалі ширшого використання у промисловому птахівництві набувають живі та інактивовані вакцини проти респіраторного мікоплазмозу птиці. Дослідженнями встановлено, що інактивовані вакцини підвищують несучість курей на 3-8%, вихід інкубаційного яйця – на 2-4%, збільшують середньодобовий приріст та знижують витрати корму на одиницю продукції. Важливим чинником на користь вакцинації поголів’я батьківських стад є зменшення можливості трансоваріального передання збудника нащадкам.

З різним успіхом застосовували живі вакцини проти респіраторного мікоплазмозу з авірулентних штамів. Оцінку якості може бути здійснено за детекції та диференціації польових вакцинних штамів збудника за допомогою ПЛР.

Відносно новий тип вакцини – рекомбінантна, або векторна. Вакцину від віспи з використанням вектору від респіраторного мікоплазмозу застосовують як звичайну вакцину від віспи у період вирощування молодняку. Поки що ця концепція доведено працює на кількох патогенах, іноді захист від векторних вакцин не такий сильний, як від звичайних живих або інактивованих продуктів.

Нагадаємо, гострі мікоплазмози часто розвиваються на тлі інших інфекцій.