Спостерігається збільшення ураження зернових колосових культур сажковими хворобами
Актуальний захист ярих зернових. Що на сьогодні головне?
За останні роки на території України спостерігається тенденція до збільшення середньозваженого відсотка ураження зернових колосових культур сажковими хворобами. Основна причина цього — нехтування стандартами захисту зернових культур, особливо ярих.
Ні для кого не є секретом, що економічна ситуація, яка виникла сьогодні, сприяє максимальному здешевлюванню систем захисту. Особливо це стосується ярих культур, оскільки рівень їх рентабельності наразі залишає бажати кращого. Звісно, виробник намагається здешевити витрати, щоб збільшити рівень рентабельності. Проте необхідно розуміти, що економія повинна бути розумною і не призводити до додаткових втрат. Втрати врожаю від сажкових хвороб на ярих культурах сьогодні на території України можуть досягати 27–50 %, від твердої — 20–32 %.
При складанні системи захисту варто не забувати, що першим елементом, на який орієнтувалися наші діди, є захист пшениці та ячменю саме від сажкових хвороб. Збиток від летючої сажки включає в себе як явні, так і приховані втрати. Явні втрати пов‘язані з повним руйнуванням колосу. У разі коли міцелій в фазі трубкування не встигає досягнути зародка, можлива часткова руйнація або взагалі відсутність візуальних симптомів ураження колосу. У цьому випадку мають місце приховані втрати від сажки. Збудник порушує нормальне проходження біохімічних процесів рослинної клітини, внаслідок чого спостерігається погана виповненість зерна, зниження маси тисячі насінин. Відмічається також вкорочення колосу, зниження озерненості, зменшення загальної та продуктивної костистості рослин. Важливо також пам‘ятати, що життєвий цикл летючих сажок складає, як правило, 2 роки. І в рік ураження ми не бачимо характерних симптомів, а за два роки відсоток ураження значно збільшується і хвороба розвивається в геометричній прогресії.
На момент висіву відрізнити здорове насіння від ураженого неможливо. Уражене насіння зберігає схожість, а відповідно, і патологічний потенціал протягом мінімум трьох років. Ступінь кількісного і якісного розвитку інфекції залежить від умов зовнішнього середовища. При цьому умови інфікування ембріону материнської рослини і проростка з ураженого зерна різняться. Так, оптимальними умовами для проростання теліоспор летючої сажки ячменю вважаються температура повітря 18–20 °С і вологість 80–100 %, але діапазон коливань досить суттєвий. При ураженні проростків оптимальними для розвитку патогену будуть умови, найбільш сприятливі для розвитку рослини-господаря.
Особливо небезпечна ситуація з летючою сажкою ячменю. В минулому році на 60 % посівів ярого та озимого ячменю спостерігалися візуальні симптоми розвитку Ustilago nuda. Слід розуміти, що патоген має досить вузьку спеціалізацію і здатен уражувати лише ячмінь (як ярий, так і озимий). Однак на сьогодні досить складно діагностувати відсоток ураження насіннєвого матеріалу. Дуже мало лабораторій займаються діагностикою саме цієї хвороби, адже вона передбачає роботу з ультрачистими кислотами, а це зумовлює певні труднощі.
Не варто забувати про дідівські критерії захисту від сажкових хвороб, а саме: 20 г/т насіння тебуконазолу ретельно контролює тверду сажку на пшениці та кам’яну на ячмені й 30 г/т насіння тебуконазолу контролює летючу сажку на пшениці та ячмені. Важливе значення також мають якість обробки, рівномірний розподіл діючих речовин у робочому розчині (ретельне перемішування продуктів у каністрах), відсутність смітної домішки в насіннєвому матеріалі.
Однак, зважаючи на погодні умови минулого року, слід розуміти, що, крім сажкових хвороб, на території України у вегетаційний період 2022 року матимуть значення ще й фузаріозні кореневі гнилі. Думаю, всім відомо, що після минулого року гриби роду Fusarium накопичилися у ґрунті в величезній кількості й просто чекають ранніх посівів ярих культур, щоб продовжити процес своєї життєдіяльності. Особливу небезпеку вони становитимуть для пивоварного ячменю та інших зернових, призначених для вирощування продукції дієтичного харчування.
Небезпечний нині також розвиток гельмінтоспоріозів, резерваторами інфекційного потенціалу яких на даний момент є посіви озимого ячменю і рослинні рештки. Останні чотири роки гельмінтоспоріози посідають перше місце як чинники втрати врожаю ячменю.
На сьогодні на території України погодні умови склалися так, що використання якісного протруйника дає змогу заощадити кошти на насінні та подальшій системі захисту ярих зернових культур, будувати яку варто за принципом: «одна насінина — одна рослина». У такий спосіб ми не підживлюємо ґрунт дорогим насінням, а кожна насінина дасть рослину, яка зробить свій внесок у загальний урожай господарства.
Ми радимо застосовувати для обробки насіння ячменю продукти Максим® Форте або Селест® Макс у нормі 1,5– 2 л/т насіння.
Максим® Форте — це:
• 25 г/л флудиоксонілу, що забезпечує максимальний посилений контроль фузаріозів, гельмінтоспоріозів, кам‘яної сажки ячменю та твердої сажки пшениці, септоріозу тощо. Крім того, синергізм флудиоксонілу й азоксистробіну значно покращує ефективність захисту від такого інфекційного навантаження збудників роду Fusarium.
• 10 г/л азоксистробіну, що не тільки покращує дію на збудників фузаріозу, а й збільшує ефективність проти гельмінтоспоріозів як прямо, так і опосередковано, й головне — це позитивний вплив на фізіологію самої рослини. Використання препарату Максим® Форте в нормі як 1,5 л/т, так і 2,0 л/т насіння дає можливість справити стимулюючий вплив на кореневу систему і проростки ярого ячменю та пшениці. Тобто, застосування даного протруйника дозволяє уникнути використання біологічних, органічних чи будь-яких інших видів добрив шляхом нанесення їх на насінину.
• 15 г/л тебуконазолу, що захистить проростки і молоду рослину від летючої сажки та інших видів внутрішньої інфекції.
Селест® Макс — це протруйник з інсектицидним компонентом, який, окрім надійного фунгіцидного захисту від хвороб, ще й на початковому етапі розвитку хвороби контролює розвиток шкідників: хлібних блішок, попелиць, цикадок, злакових мух та шкідників, що мешкають у ґрунті. До того ж Селест® Макс запобігає ураженню ярих культур вірусними захворюваннями.
Пам’ятаймо, рівень рентабельності ярих зернових культур суттєво залежить від правильної побудови системи захисту.
Основні елементи захисту зернових колосових від сажкових хвороб такі:
• використання здорового насіннєвого матеріалу з апробованих насіннєвих ділянок;
• просторова ізоляція насіннєвих і продовольчих ділянок;
• оптимальна глибина заробки насіння (заглиблення збільшує вірогідність ураження твердою сажкою);
• головний прийом — протруєння насіння перед посівом дієвим і якісним препаратом.
Світлана Чоні, канд. с.-г. наук, технічний менеджер з підтримки й розвитку протруйників, компанія «Сингента»