У роки з екстремальною погодою перевіряється стійкість сортів винограду

У 2021 році селекціонери ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» розпочали дослідження групи інтродукованих та власної селекції сортів та форм різного генетичного та географічного походження. Метою нашої роботи було дослідження адаптивного потенціалу та порівняння його рівня у групі інтродукованих сортів та сортів власної селекції.

Серед сотень тисяч сіянців більше трьох тисяч гібридних комбінацій ми виділили та дослідили 150 сортів винограду столового, технічного та підщепного напрямків використання. Саме вони найповніше відповідали селекційному завданню, проявили стабільність комплексу господарсько-цінних ознак та властивостей, а також виявили високу адаптивність до далеких від оптимальних для виноградної рослини умов вирощування Одеської області. Не всі вони відповідають вимогам до сучасних сортів винограду, особливо за якістю, однак, вони стали тією проміжною ланкою у селекційному процесі, яка дозволила отримати сучасні перспективні сорти та форми 6-7 покоління схрещування.

При виділенні перспективних сіянців та селекційних форм селекціонери звертають увагу не лише на продуктивність та якісні показники, а й на адаптивні властивості сорту. А рівень пристосованості до несприятливих умов навколишнього середовища перевіряється протягом 10-15 років, за які бувають зниження температури взимку до критичних для винограду рівнів, обледеніння кущів, весняні заморозки, епіфітотії розповсюджених хвороб грибної етіології, нестача вологозабезпечння тощо.

Саме роки з екстремальними умовами дозволяють у природних умовах перевірити рівень стійкості до біотичних та абіотичних стресорів сіянців, форм та сортів.

Такими екстремальними для виноградної рослини роками стали 2019, 2020 та 2021. Негативний вплив нестачі вологозабезпечення у 2019 та 2020 роках, зниження температури взимку 2021 року до 21 градуса морозу та епіфітотійний розвиток хвороб грибної етіології негативно позначились на продуктивності сортів винограду.