Грибна ферментація соєвих продуктів майже повністю усуває фітати

Ферментація може підвищувати біодоступність поживних речовин і знижувати рівень антипоживних у багатьох кормових продуктах, зокрема в соєвих бобах та продуктах їхньої переробки, пише журнал «Наше птахівництво».

Для грибної ферментації соєвих продуктів використовують кілька видів грибів роду Aspergillus (A. oryzae, A. usamii, A. awamori, A. niger) та кілька видів дріжджових грибів (Saccharomyces cerevisіae тощо).

Гриби роду Aspergillus утворюють ниткоподібні коріння – гіфи, які вростають у субстрат і виділяють ферменти, що сприяють перетворенню продукту, що ферментується.

Грибна ферментація за допомогою аспергіл дає змогу знизити вміст інгібітора трипсину в соєвому шроті практично до нуля. Ферментація аспергілами також майже повністю усуває фітати, в результаті чого отримують джерело білка для кормів з високодоступним фосфором та цинком.

Крім того, в результаті ферментації грибами в соєвих продуктах істотно зменшується вміст стахіози, рафінози та сахарози, які використовують гриби для свого живлення. Натомість збільшується вміст сирого жиру, сирої золи, сухої речовини та сирого протеїну.

У сирому протеїні внаслідок ферментації зменшується розмір пептидних груп, що покращує його засвоєння.

Дещо змінюється й амінокислотний профіль ферментованих продуктів: збільшується вміст багатьох амінокислот. Водночас дані науковців щодо амінокислотного профілю неферментованих і ферментованих грибами продуктів доволі суперечливі.

Нагадаємо, ферментовані соєві продукти покращують показники росту в птиці.