Стійкість соняшнику до вовчка типу «ген проти гена» не дає тривалого ефекту

Загальна і специфічна стійкість соняшнику до вовчка може бути якісною (зазвичай контролюється окремими домінантними генами) і кількісною (контролюється кількома генами), пише журнал The Ukrainian Farmer.

Якісна стійкість гібридів соняшнику до квіткового паразита досить добре вивчена. Вона часто розглядається як стійкість «ген проти гена» і зазвичай дуже специфічна щодо певного гібрида або сорту рослини й конкретної раси патогену.

Цей тип стійкості соняшнику до вовчка не є тривалим: під селекційним тиском, що чиниться стійкими гібридами, відбуваються мутації в патогену.

У результаті з’являються нові раси вовчку, які уражають стійкі гібриди соняшнику.

Саме якісна стійкість соняшнику до вовчку, яка контролюється одиничними домінантними генами, протягом тривалого часу була мішенню для створення гібридів, стійких до цього паразита.

Нагадаємо, соняшниковий вовчок мутує через недотримання сівозміни.