Погодні умови посприяли розвитку хлібного туруна

Хлібний турун (жужелиця) розвивалась і шкодила більшою мірою на полях озимих зернових культур, розміщених після колосових попередників, майже в усіх областях Степу, Лісостепу, включно із західними регіонами, а також уже традиційно в зоні Полісся – на Волині.

Про це пише Андрій Федоренко, старший науковий співробітник лабораторії прогнозів Інституту захисту рослин НААН у своїй статті у журналі The Ukrainian Farmer.

Останні п’ять років посушлива погода липня-вересня стримувала активність цього фітофага, проте погодні умови 2019–2020 рр. дещо сприяли його розвитку. Восени 2020 року туруном було заселено 14,7% площ, а середня його чисельність лишалася на рівні 0,6 екз./м².

Щодо полів з озиминою під урожай 2021 року, тут заселеність становила 22,8%, а показник середньої чисельності лишався в межах діапазону низьких значень (найбільше помічено у Хмельницькій області).

 «Не слід забувати про погодні умови цієї зими: хоч і були рекордно-низькі температури, проте всі вони збіглися з глибоким сніговим покривом на полях, що ймовірно зможе збільшити відсоток виживання личинок», – зазначив Андрій Федоренко.

Іншими вагомими чинниками цьогоріч можуть стати сприятливий для шкідника ГТК весняно-літнього періоду та недотримання правильної агротехніки навесні. Все це може призвести до появи осередків із підвищеною його чисельністю.

Нагадаємо, шкодочинність хлібної жужелиці вища на озимині після зернових попередників.