Чому внесення ЗЗР по листку ефективніше з дрона?

Ще п’ять років тому досвідчені господарі сміялися з нас, бо не розуміли, чим дрон може бути корисним у полі. Та вже невдовзі багато хто з тих скептиків уже стояв у черзі на обприскування посівів нашими агродронами.

Ні-ні, я в жодному разі не кажу, що дрони витіснять класичний наземний захист. Вони, скоріше, його доповнять і мали б працювати разом. Судіть самі: внесення ЗЗР під корінь рослини з повітря – економічно дуже невигідна операція. Інша річ – внесення по листку, де суттєвою перевагою є маневреність агродрона. Його програмне забезпечення (ми його багато разів доопрацьовували й удосконалювали) дає змогу коригувати траєкторію падіння крапель, відповідно до напрямку вітру, що підвищує ефективність внесення препарату. А пропелери дрона прибивають краплі, кладучи їх точно на листок рослини.

Ми проводили експерименти і дійшли висновку, що крапля дуже малого розміру (від 100 до 150 µ) може не долетіти до листка, вона випарується, а крапля, що має 250 µ та вище, може не засвоюватися рослиною. Тому ми обладнали наші агродрони такими форсунками, які розбивають краплю в діапазоні від 150 до 200 µ, що дозволяє рослині практично на 100% засвоїти засіб. Тоді як наземна техніка буде вносити препарат із краплями від 100 до 500 µ, що спричинить втрати засобу біля 30%.

Український агродрон не шкодить атмосфері, бо працює на акумуляторах. До того ж він досить мобільний. Наприклад, після дощу його можна просто витягнути з багажника і він уже готовий до роботи. А от наземну техніку так швидко не організуєш, тому з нею важко потрапити у 2-3-годинне вікно між дощами. Крім того, після дощів техніка «сідає», особливо, якщо ґрунт в’язкий. Візьмімо, приміром, ріпак, що майже готовий до збирання, але його потрібно підсушити. У такому разі наземна техніка залишатиме сильно витоптані колії, що може спричинити втрати врожаю. Навіть якщо є технологічні колії, то техніка може псувати культуру вихлопними газами.

Проводивши свої тестування, ми порівнювали ефективність роботи по соняшнику обприскувача й агродрона. Так от, приріст врожайності завдяки внесенню з повітря становив 15-17%. І тут велику роль зіграло те, що на полі цієї культури не було технологічних колій. Та ще й певна економія – зокрема, на воді й хімії – теж  очевидна: на бочку обприскувача треба додати десь каністру прилипача, а в 15-літровий бачок дрона – 10-12 г.

Для обприскування дроном необхідно 5 л засобу на гектар, відтак за один виліт можна обробити 3 га. Втім, дрон можна облаштувати шістьма акумуляторами та встановити в полі генератор з двома зарядними пристроями. Таким чином, можна обробити до 100 га в день за 10 годин роботи оператора агродрона.

Я вважаю, що сьогодні внесення ЗЗР дронами не дуже популярне з декількох причин. По-перше тому, що в Україні поки немає такої кількості цієї техніки, що фізично зможе обробити наявний земельний фонд. А друга причина криється в недовірі українських фермерів до новітніх технологій і їх впровадження у господарствах.

Але боятися не потрібно, за технологіями майбутнє! Наші агродрони вже змогли довести свою дієвість, безпечність та ефективність!