Міжнародний практичний форум POULTRY FARMING 2025
Форум POULTRY FARMING вкотре став платформою стратегічного діалогу й проривних рішень для птаховиробників.
14–15 травня у Львові відбувся масштабний міжнародний практичний форум POULTRY FARMING, який вкотре підтвердив свій статус головного галузевого майданчика й центру птахівничої експертизи.
Захід зібрав понад 500 учасників. Виробники птахівничої продукції, технологи, лікарі ветеринарної медицини, науковці, представники бізнесу й іноземні партнери об’єдналися для пошуку рішень, обміну досвідом і формування бачення майбутнього українського птахівництва.
POULTRY FARMING — це не просто галузева подія, це дзеркало актуальних трендів, платформа відкритого діалогу та пошуку проривних рішень. На форумі говорили чесно, фахово, без прикрас про виклики, перспективи, нові ринки, здоров’я птиці й інновації, які вже сьогодні формують завтрашній день птахівничої галузі.
На старті форуму Юлія Фльорова, генеральна директорка ТОВ «Ясенсвіт», поділилася аналітичним оглядом стану яєчного виробництва й окреслила головні виклики, з якими стикається галузь. З огляду на підвищення собівартості, коливання цін на корми, зміну структури споживання та демографічні зрушення бізнес вимушений гнучко адаптуватися й оперативно реагувати на нові реалії.
Погляд на ситуацію в секторі бройлерного виробництва представив Юрій Горбенко, представник групи компаній АПГ «ПАН КУРЧАК», директор представництва Польсько-Української Господарчої Палати в Луцьку. «Ми бачимо ознаки поступового відновлення галузі після потрясінь, спричинених війною. Однак попит на м’ясо бройлерів на внутрішньому ринку скорочується через економічні труднощі та міграцію населення. Рятівне коло — це експорт», — зазначив Юрій Горбенко. Розширення експортних ринків — стратегічний пріоритет для галузі. Питання експорту розкрив Володимир Івченко, генеральний директор Українського науково-дослідного інституту продуктивності агропромислового комплексу з акцентом на нові можливості, що відкриваються для України. Він повідомив, що вже активно розвиваються напрямки експорту до країн Близького Сходу, Південно-Східної Азії, Африки.
Дискусія про майбутнє галузі
Центральною подією заходу стала дискусійна панель, що об’єднала експертів різних напрямів. Обговорювали не лише поточний стан ринку, а й стратегічні вектори його розвитку. Було озвучено: українське бройлерне птахівництво продовжує розвиватись. Водночас на внутрішньому ринку спостерігається скорочення попиту. Ці обставини підштовхують українських виробників до активної переорієнтації на експорт. Основний вектор — Близький Схід, Азія й Африка. Особливу увагу привертає Південно-Африканська Республіка: саме під час офіційного візиту Президента України до ПАР було досягнуто домовленості про відкриття цього перспективного ринку для українського м’яса птиці. Профільні міністерства обох країн уже підписали відповідну дорожню карту. «Ми бачимо реальну зацікавленість: ідеться не лише про м’ясо птиці, а й про продукти переробки. Українська Держпродспоживслужба активно готує доступ до ринків Близького Сходу, Азії, Африки», — зазначив Юрій Горбенко.
Також експерти зазначили, що експортні досягнення України вражають: уже третій рік поспіль ми — найбільший постачальник м’яса птиці у ЄС, а 2024 року країна вперше стала лідером серед експортерів яєць на європейський ринок. Учасники форуму висловили впевненість: за збереження підтримки держави та подальших інвестицій в інновації ці позиції можна не лише зберегти, а й суттєво посилити.
Нові горизонти практичних знань
Після загальної дискусії учасники занурилися в низку фахових виступів, що охоплювали всі головні теми, що сьогодні формують успішне птахівництво — від годівлі до мікроклімату, від біобезпеки до цифрових технологій.
Серед найбільш резонансних: профілактика та контроль інфекційних і кишкових захворювань: хвороба Ньюкасла, сальмонельоз, інфекційний бронхіт; оптимізація амінокислотного живлення, стратегії годівлі та підтримки шлунково-кишкового тракту; мікроклімат у пташниках: як сучасне обладнання знижує витрати на обігрівання, покращує якість посліду, зменшує падіж; доповнена реальність у ветеринарній практиці: нові горизонти в навчанні персоналу й оцінюванні стану птиці.
Олексій Ситько, директор ТОВ «Біохем Україна», у своїй доповіді наголосив на важливості вдосконалення забезпечення раціонів високопродуктивної птиці мікроелементами. Він акцентував на ролі біодоступних форм мікроелементів у підтриманні продуктивності, імунітету та загального здоров’я птиці. Андрій Оробчук, директор ТОВ «СЕВА Санте Анімаль Україна», представив актуальну проблему — появу сьомого генотипу вірусу хвороби Ньюкасла, який становить новий виклик для птахівничої галузі. У доповіді було окреслено загрози мутації вірусу та важливість адаптації програм вакцинації. Максим Грицай, офіційний консультант Kaesler Nutrition GmbH, поділився ефективними стратегіями підвищення продуктивності несучок. Серед головних акцентів — точне балансування раціонів, покращення засвоєння поживних речовин і зниження витрат на корми при збереженні високої яйценосності. Євген Барановський, технічний директор ТОВ «МЕГА КОРМ», розповів про сучасні методи керування ризиками, пов’язаними з мікотоксинами в кормах. Він представив підхід, що поєднує моніторинг, оцінювання ризиків і застосування сучасних адсорбентів для мінімізації шкоди від мікотоксинів. Ігор Михайлицький, бренд-менеджер ТМ «Глобал Нутрішн», зосередився на використанні бутирату кальцію як природного стимулятора росту. У виступі він наголосив на його позитивному впливі на здоров’я кишківника, засвоєнні кормів і загальній продуктивності поголів’я. Тетяна Аліфанова, менеджерка з регіонального розвитку Vencomatic Group, представила енергономічні системи утримання птиці. Ішлося про технології, що забезпечують баланс між ефективністю, добробутом птиці та зниженням енергоспоживання в пташниках.
Про особливості стартового періоду вирощування птиці докладно розповів Сергій Щербина, директор з виробництва ТОВ «Ясенсвіт». Його виступ став майстер-класом із практичного менеджменту раннього віку бройлерів: «Перші дні вирішальні. Від правильного налаштування старту залежить уся подальша продуктивність птиці. Здоровий старт — це знижена смертність, краща конверсія корму, стабільні показники приросту», — наголосив він.
Не лишили поза увагою тему цілісності кишківника, оскільки кишківник — це дзеркало здоров’я птиці. Дмитро Масюк, д-р вет. наук, професор Дніпровського державного агроекономічного університету, звернув увагу на необхідність комплексного підходу до здоров’я кишківника птиці й зауважив, що крім епітеліального бар’єра критичну роль у його функціонуванні відіграють мікробіом, локальний імунітет, ентеричні гліальні клітини.
Окрему тему було присвячено глобальній загрозі — антибіотикорезистентності. Ірена Авдос’єва, канд. вет. наук, ДНДКІ ветпрепаратів і кормових добавок, детально пояснила: зниження ефективності антибіотиків у тваринництві вже напряму впливає на здоров’я людей. Причини — безконтрольне застосування препаратів, відсутність превентивних програм, ігнорування механізмів передачі стійких штамів через харчовий ланцюг.
Михайло Переста, ветеринарний лікар ТОВ «СГП “МБС”», розповів про застосування новітніх імунотропних препаратів у птахівництві. Спікер представив практичні кейси використання таких засобів для підвищення природної резистентності птиці. Світлана Усатюк, нутриціологиня компанії «Нутрімін Україна», виступила з доповіддю про роль емульсій жирних кислот у живленні бройлерів. Вона акцентувала на підвищенні енергетичної ефективності кормів і покращенні темпів росту завдяки правильному підбору ліпідів. Олег Олексієнко, директор компанії Solveno, розповів про принципи створення ідеального мікроклімату в пташнику. У виступі було детально розглянуто аспекти вентиляції, температурного режиму та вологості, які безпосередньо впливають на здоров’я та продуктивність птиці. Михайло Коваль, директор ТОВ «Зінпро Україна», висвітлив питання міцності яєчної шкарлупи. Він наголосив на значенні мінерального забезпечення, зокрема ролі органічного цинку, для зменшення відсотка пошкоджених яєць і покращення якості продукції.
Говорили також про основи адаптації й продуктивності птиці. Микола Жила, д-р вет. наук, професор Львівського НАУ ветеринарної медицини, акцентував на посиленні стресового навантаження на організм птиці в умовах інтенсивного виробництва. Наголосив, що імуномодулятори, ензимно-пробіотичні добавки, фітопрепарати — це не додаток, а необхідна частина сучасного птахівництва.
Войтек Ходорович, регіональний технічний менеджер Phibro Animal Health, поділився професійним підходом до контролю респіраторних захворювань у птиці. Він наголосив на важливості комплексного підходу до вакцинації, моніторингу патогенів і своєчасного реагування на загрози. Олександр Северин, офіційний представник компанії Huvepharma в Україні, презентував рішення для запобігання кишковим захворюванням у птиці. Йшлося про ефективні кормові добавки, ферменти й пробіотики для підтримання здоров’я травної системи. Олександр Шеляг, спеціаліст із біобезпеки ТОВ «Веллфарм», зосередився на темі якісної дезінфекції пташника. Він наголосив, що належне очищення та дезінфекція є запорукою ефективної профілактики інфекцій і збереження здоров’я поголів’я.
Великий інтерес викликала доповідь Людмили Нагорної, д-ки вет. наук, професорки Сумського НАУ, про курячий кліщ. Птаховиробникам відомо, що ектопаразити — проблема всіх господарств без винятку. Тому було проаналізовано помилки в боротьбі з червоним кліщем і запропоновано ефективні профілактичні стратегії.
Антон Сорокун, технолог із годівлі ТОВ «Вітагро Нутришин», зосередився на принципах нормування амінокислотного живлення. Спікер наголосив на необхідності точного балансування амінокислот у раціонах для оптимізації росту, зниження витрат і збереження здоров’я поголів’я. Ірина Матюха, канд. с.-г. наук, R&D-менеджерка Enzym Group, представила дріжджовий пробіотик нового покоління як ефективну альтернативу антибіотикам. Вона поділилася результатами досліджень, які підтверджують безпечність та ефективність таких добавок у підтриманні кишкового здоров’я птиці.
Богдан Поперечний, директор ТОВ «АктивПроект», презентував інноваційні підходи до проєктування та будівництва пташників із застосуванням віртуальної та доповненої реальності. Ці технології дозволяють створювати проєкти з високою точністю, моделювати ефективність інженерних рішень ще до реалізації проєкту.
Як отримати й оцінити якісний добовий молодняк птиці, зменшити кількість помилок в інкубації, про роль сучасного технологічного обладнання й кваліфікованого менеджменту розповів Петро Коземко, керівник компанії «Укрпромінкубація».
Фінальний акорд поставила Олена Василенко, завідувачка сектору інтелектуальної власності інновацій і впроваджень, молодша наукова співробітниця інститут мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України. Вона розповіла, як пробіотики впливають на біохімічні показники крові в бройлерів, а також на що зауважувати у виборі мікробних препаратів для конкретних технологічних завдань.
Журнал «Наше птахівництво» як офіційний медіапартнер форуму фіксував головні виступи, аналітичні акценти й емоції учасників. Ми побачили, що попри всі труднощі, українське птахівництво — це жива, гнучка, технологічна галузь з амбітними цілями та фаховою спільнотою.
POULTRY FARMING — це не лише про техніку чи ветеринарію. Це про людей, які бачать майбутнє, вірять у нього і щодня працюють заради змін.
До нових зустрічей у колі професіоналів, які формують завтрашнє вже сьогодні.