Зерно сорго після оброблення практично зрівнюється з кукурудзою за доступною енергією

У сучасному тваринництві всі відомі характеристики антипоживних властивостей сорго цілком переборні. Селекціонери створили сорти й гібриди сорго зі світлим кольором насіння, вмістом танінів не більше як 0,4%.

За такої концентрації антипоживних речовин не виявляється істотного їхнього впливу на процеси травлення у тварин і птиці. Сорти зернового сорго з низьким вмістом танінів навіть рекомендовано використовувати без попереднього оброблення як природне джерело антиоксидантів.

Суттєво поліпшити перетравність поживних речовин сорго можна кількома способами. Один із найкращих – додавання до раціону тварин модифікаторів поживної цінності – ферментів, підкислювачів, поверхнево активних речовин. Вони здатні суттєво вплинути на рівень і швидкість перетравлення окремих поживних речовин, навіть якщо ті пов’язані міцними хімічними зв’язками, що не піддаються розщепленню власними ферментами організму.

Клітковина сорго, некрохмалисті полісахариди під дією ферментних добавок корму перетворюються на звичайні продукти розщеплення – джерела енергії для організму. Завдяки цьому доступ власних травних ферментів до субстратів поживних речовин сорго істотно поліпшується, а перетравність значно зростає.

Серед промислових способів поліпшення перетравності зерна сорго – екструзія, мікрохвильове оброблення, технологія варіння-пропарювання. Отримані продукти мають добрі смакові та поживні властивості.

Введення зерна сорго в раціон тварин разом із підібраними для збільшення його перетравності ферментами або його екструдування все одно мінімум на 30% дешевше, як порівняти із зерном кукурудзи. При цьому сорго після оброблення практично зрівнюється з кукурудзою за доступною енергією і наближається до пшениці за рівнем перетравного протеїну.