За лептоспірозу свиней установлення діагнозу є половиною успіху в лікуванні

Лептоспіроз свиней належить до хвороб без вираженої сезонності, що виявляється зі сталою інтенсивністю протягом усього року.

У поросят віком до чотирьох місяців клінічні ознаки лептоспірозу проявляються відмовою від корму, проносами, ринітами, кон’юнктивітами, кашлем, посинінням кінчиків вух і хвоста з наступним некрозом. Молодняк переважно гине, а дорослі свині хворіють довго, почасти, безсимптомно.

Резервуаром і джерелом збудників лептоспірозу в природі є багато видів дрібних ссавців – сірі щури, полівки, водяні щури, домові миші тощо. Типовими розповсюджувачами збудника хвороби є гризуни, які мігрують між окремими приватними господарствами чи  фермами й виділяють мікроорганізми з фекаліями та сечею в годівниці свиней.

Шляхи інфікування свинопоголів’я різноманітні. Це в основному передання інфекції через працівників, які доглядають поголів’я, через забруднене взуття, спільний реманент, поїдання продуктів забою хворих на лептоспіроз тварин, забруднену сечею підстилку.

Молодняк уражується за випоювання молока від хворих матерів. Доведено можливість передання збудника статевим шляхом під час запліднення. Реєструвалися випадки передання тваринами від хворих людей-лептоспіроносіїв, які не мали симптомів хвороби.

Без правильного, точного діагнозу боротьба із лептоспірозом приречена на невдачу. Встановлення діагнозу вже є половиною успіху в лікуванні хворих тварин й оздоровленні всього стада.

Ідентифікації просто наявності збудника (лептоспіри) у хворих свиней недостатньо. В лабораторії ветеринарної медицини завдяки сучасним методам дослідження можна встановити і серотип збудника – це необхідно, щоб визначити різновид вакцини для оздоровлення стада.

Як повідомлялося, летальність від епідемічної діареї свиней у новонароджених поросят може сягати 100%.